Написана книжка від імені головної героїні у вигляді її щоденника і складається з 310 днів, днів, у яких люди і робот живуть поруч, навчаються, товаришують, сперечаються. Головна героїня Дотті, робот зі штучним інтелектом. Вона дуже розумна, адже її мозок - це комп”ютер. ЇЇ головна мета провести цілий рік серед людей, навчаючись у 7 класі, і нїхто не повинен здогодатися, що вона робот. Якщо все так і буде, команда, що її створила, отримає величезну грошову винагороду. Але не все так просто: - по-перше, таких роботів 5, і усіх їх спроєктували якомого подібнішими до одинадцятирічних дітей, - по-друге, якщо такого робота хтось викриє, то він отримає 10000 доларір винагороди, - по-третє, мабуть, найважче, вона повина стати майже людиною. Вона намагається бути схожою на людину і дуже швидко навчається всьому. Але спочатку це виглядає дивикувато та смішно. Не забуваємо, що Дотті - робот зі штучним інтелектом. Наприкінці книжки (тобто через 310 днів) ми взагалі не впізнаємо Дотті, якою її створили вчені. Книжка читається легко і написана з гумором. Наприклад, намагаючись допомогти своєму другу, Дотті друкує гроші на принтері, допомагає розбити йому телефон, щоб купили більш сучасну модель смартфона, я вже мовчу про те, як вони вигулювали собаку. В книзі розглядаються стосунки між школярами, дітьми та батьками, вчителями. Цікаво читати про те, як розуміє робот людські почуття, і саме це відрізняє нас, людей, від роботів. Як це - бути не схожим на всіх інших? Рекомендую як хлопчикам, так і дівчаткам.