Взяв цю книгу без особливих очікувань — коротка, класика, усі знають про що. Думав, прочитаю для галочки. Але сів ввечері і не відірвався. Автор пише просто, без зайвого, і якось так влучно, що починаєш думати про своє. Скрудж — він же не монстр і не казковий злодій. Звичайна людина, яка десь по дорозі загубила щось важливе і навіть не помітила. Найбільше запам'яталася сцена, де він бачить себе в минулому. Там немає нічого страшного, але чомусь стискає в грудях. Книга маленька, читається за вечір. Але після неї якось інакше дивишся на те, як проводиш час і з ким. Раджу. Особливо якщо давно не читав нічого просто для душі.

Я очень люблю читать произведения Чарльза Диккенса. Они не пустые и в каждом есть своя мораль, но «Рождественская песнь в прозе» заняла особое место в моем сердце. Это теплая, душевная, поучительная история. И, несмотря на то, что главный герой этой повести старик Скрудж в этом персонаже можно найти какие-то свои черты. Автор достаточно красочно описал прошлое, настоящее и будущее Скруджа, дав ему возможность взглянуть на себя со стороны и сделать шаг к новой жизни. Духи Рождества помогают Скруджу изменить образ мыслей, а, значит, и жизнь. Книгу стоит прочитать, так как в персонаже Скруджа можно, как в зеркале увидеть свои пороки и недостатки и самое главное – найти путь к новой, лучшей жизни.

Замовила цю книгу після Нового року аби встигнути перечитувати її до Різдва і не пожалкувала. Перше, що привернуло увагу це дизайн обкладинки (ніжні сніжинки, ніби справді падають з неба). Переклад книги легкий, хоча значення певних слів для дітей молодшого шкільного віку доведеться пояснювати так як вони не є часто вживаними. Історії чотирьох духів повчальні, а в головному герої книги дорослі зможуть впізнати деяких своїх знайомих. На мою думку, ця книга заслуговує, щоб її перечитували кожного разу в очікуванні Різдвяних свят.