Рік розпусти Клауса Отто Баха

Клаус - одинак, що уникає стосунків. Чи то пак, стосунки уникають Клауса. Йому бракує впевненості, щоб говорити про свої бажання, але, натхненний прикладом свого товариша, Клаус вирішує знайти собі дівчину-українку. З величезних плюсів книги - це нешаблонні персонажі та непередбачуваний сюжет. Калейдоскоп подій, у які потрапляє Клаус в пошуках Вероніки, не перестає дивувати та веселити. Тут тобі і роботяги, що повернулись з заробітку, і завідуюча столової, і повія, і професор. Зустрічі з ними так чи інакше, трансформують Клауса, а фінал - це просто вишенька на торті в цих пошуках щастя.

Буває, що береш книжку у руки і відчуваєш - це 100% моє. Так у мене було з Доржем Бату, з "Клубом любителів книжок та пирогів з картопляного варення" і ось тепер - з "Роком розпусти Клауса Отто Баха" Ярослави Литвин. Я з першої сторінки закохалась в стиль написання. Легка і соковита мова, яка насичена водночас іронією та глибокими смислами. Як говориться, і сміх, і гріх. Це не просто смішні жарти. Вони заставляють задуматись - а як насправді ми живемо? Які цінності сповідуємо?

Наостанок додам, що книжка немає обмежень по віку. В ній немає сексуальних сцен та сцен насильства. Пристойна книжка, хоч назва ніби-то обіцяє якісь непристойності. Легка та весела книжка, щоб розважитись та подивитись на звичні речі незвичним поглядом.

Це мега крута книжка! Смішна, яскрава, сатирична. Якщо хочете подивитись на українців збоку, очима іноземця, тоді вам точно сюди. Такий собі Клаус, у якого за плечима два невдалі шлюби, вирішує розрізноманітнити своє монотонне життя і познайомитись з українкою, оскільки за порадами його друга це має численні переваги. І от після перепитій у віртуальному світі, він вирушає в Україну шукати свою кохану.
Те якою постане Україна, вас не здивує, я думаю. Це сатиричний роман, в ньому розкривається життя українців очима іноземця. Київські маршрутки, вагон плацкарту, санаторій Ворохти, готель у Білій церкві, дівчата у пошуках матеріальної допомоги чи спонсора, гнучкість закону під конкретну ситуацію і багато інших ситуацій смішних і не дуже.
Він супер легко читається, бо це справді цікаво і смішно. І кінцівка мене дуже здивувала) Хороша книга, яка подарує море крутих емоцій, буде веселою і реалістичною.

Якісь дуже змішані у мене враження від цієї книжки…

Сюжет. Уродженець міста Кіль, що в Північній Німеччині, 43-річний хлопчик з купою комплексів та жагучою пристрастю до жіночих колготок, Клаус Отто Бах знайомиться по інтернету з дівчиною, закохується і вже малює веселкові картини про взаємне кохання, а ж тут його обраниця зникає. Огорнутий непозбувною бентегою та одночасно окрилений щирим коханням Отто кидається на пошуки любки і не кудись, а в Україну.

Спочатку про хороше.
Стиль авторки, я зачитувалась кожним словом! І це одна з причин, чому я лишу цю книжку на книжкових полицях. Стиль легкий, не вимушений і разом з тим зі своєю родзинкою. Тут насправді хороший гумор. Над деякими сценами я сміялась в голос, що буває зі мною вкрай рідко.
Це сам Клаус Отто Бах. Авторка виписує його так майстерно, що до моменту його вояжу в Україну, ми знаємо його як облупленого і він нам майже рідний. І хоча Отто весь час втрапляє в якісь безглузді ситуації, на нього не можна серйозно дратуватись, бо то така наївна добра бідося, що хіба обнять і плакать.
Тепер про мінуси особисто для мене.
Фінал. Як на мій смак, то краще було б закінчити на вечорі в стипбарі або на вранішній розмові з Барбарисівною. І справа не в тому, як саме книга закінчилась. А в тому, що такий фінал відкатує Отто назад. Виходить він нічому не навчився за цю поїздку і ніякого уроку не виніс. Ми залишаємо його таким, яким він був на початку, а це трохи розчаровує.
Аж надто похмурою і ворожою змалювала авторка Україну. Практично всі (за рідкісними виключеннями), хто зустрічається на шляху Отто в Україні намагаються його облапошити, обікрасти і нажитись на наївному іноземці. В цьому, звичайно, є зерно істини, але ж не настільки, хоч би хоч трохи добра отримав головний герой від українців. А ще вони постійно бухають і заливають у себе літри горілляки. І чим далі по тексту ти більше мені ця чорнуха різала око.

Ну а тепер висновок. Книжка однозначно варта уваги, вона вигідно вирізняється поміж укрсучліту.

Як же я пишаюся нашими сучасними українськими авторами, які пишуть так! Так смачно, так яскраво, барвисто, цікаво, іронічно-саркастично, кумедно!
Бажаю авторці цієї крутої повісті про поневіряння :) Клауса Отто Баха ще багато нових класних рукописів. А читачам бажаю - частіше натрапляти на такі книги.
Отже, наш (тобто не дуже наш, бо німець) Клаус Отто - 43-річний одинак. Через комплекси та дитячі психотравми (а ще, мені здається, через деяку інфантильність) чоловіку важко побудувати здорові відносини. А жіночої ласки хочеться. Тому можна познайомитися із файною лебідкою, щирою українською жінкою в Інтернеті.
Чому саме із українкою? Бо вони, як говорить друг Клауса, не дуже вибагливі, і у стосунках думають не про себе, а щоб чоловіку було добре. Ще й, велика вірогідність, що люблять колготки :) (Не питайте, просто читайте).
Ця потреба Клауса у жінці приведе його у далеку Україну, де він дивуватиметься усьому і всім, де переживе неймовірні пригоди, захват, розчарування, де його чимало разів обдурять, але одного разу і приголублять.
Чи зустріне Клаус своє кохання? Знаєте, питання залишається відкритим :)
Якщо авторка надумає написати продовження цієї історії, я залюбки прочитаю :)
Як і нові романи Ярослави Литвин :)

Клаусу Отто 43. За плечима - два прожитих кохання, любов до колготок, купа комплексів з дитинства і одне серце, що хоче тепла.
Наслухавшись захоплених розповідей друга про дружину-українку, Клаус реєструється на сайті знайомств та починає спілкування. Більше того, за однією з дівчат по той бік камери він навіть наважиться поїхати до далекої та такої дивної у всьому України!
Подорожі Клауса нашою країною (тут і Київ, і Біла Церква, і Ворохта) та відкриття для іноземця на кожному кроці - це дуже смішно. Для Клауса то новий, абсолютно незнайомий світ, який живе за незрозумілими законами (чи взагалі без них).
Оренда житла, плацкарт в поїздах, маршрутки, гостели, санаторії - Україна щедро вчитиме Клауса виживанню. Чи знайде він своє кохання? Чи взагалі виживе в цій країні?
Перша частина книжки мене смішила від душі - поїздка Клауса у київській маршрутці змусила сміятись до сліз. Друга частина - сумніша. Шкодуєш героя, бажаєш йому щастя, хочеться захистити його серце, яке так прагне любові - і, мабуть, десь розумієш, куди все веде.
Втім, кінцівка мене здивувала. Дуже! Як влучно сказала подруга, «Любов до колготок і фінал зовсім не в’яжуться, на мою думку». На мою - теж. Лишились питання, а я люблю, аби все було розкрито. І питання навіть не стільки про те, що буде далі (хоча цього б хотілось), а - чому? Це настільки сильне бажання бути прийнятим кимось? Але ж… колготки? Не розумію і не розумію подальших можливих дій Клауса, тому здивована і якось ніби не завершила для себе «Рік розпусти».
В цілому - це легке, кумедне читання про наші реалії очима іноземця. Відпочити - хороший варіант.

Якось так склалося цього місяця, що я читаю книги про подорожі. Вже дочитала "Рік розпусти Клауса Отто Баха" і взялася за "Невероятную история индийца, который поехал из Индии в Европу за любовью". Надіюся, що друга буде романтичніша і головнего героя чекатимуть приємні пригоди. Бо про Клауса Отто Баха так не скажеш.
Його життя було нудним і безрадісним. І для всіх (а найбільше для самого Клауса Отто) стало величезною несподіванкою подорож Клауса Отто в Україну. Але він вперше в житті по-справжньому закохався! Хоч і через Інтернет. Але його кохана розуміє і підтримує його, а головне - розділяє його фетиш - любов до колготок. Як я сміялася з фрази головного героя "от би всі жінки пахли ковбасою і носили колготи".
Україна зустріне Клауса Отто не зовсім привітно. Його будуть дивувати наші вулиці, готелі і люди. А люди траплятимуться йому дуже різні. Але герой горить бажанням влаштувати коханій сюрприз, тож мужньо терпітиме всі негаразди.
Тут буде багато смішних моментів, які не такі вже і смішні, якщо вдуматися і подивитися на себе з іншого боку.

Клаус Отто сорокатрирічний мужчина, німець, у якого за плечима є досвід невдалих стосунків, купа комплексів і шалена любов до жіночих колготок. Він мріє знайти ту єдину, але ж не аби яку, а щоб з довгим волоссям і талія струнка і колготки, щоб любила в крапочку і бажано чорні або червоні.
У Отто є друг який розповів йому про свою чудову дружину українку, Клаус на ентузіазмі реєструється на сайті знайомств і навіть знаходить ту заради якої готовий поїхати у загадкову  Україну.
На головного героя в нашій країні чекають неабиякі  пригоди і плацкарт, маршрутки і оренда житла в гостелі. Було дуже кумедно і цікаво спостерігати як Клаус намагався пристосуватись до нового життя та чи вийде в нього і чи знайде він своє кохання?
Насправді мені дуже сподобалась ця книга, автору аплодую! Читач і сміється і сумує, бо насправді іноземців напевно саме так шокує все нашій країні, вона їх випробовує на кожному кроці, а для нас це буденність. Було цікаво поглянути на все це зі сторони. Книгу неодмінно раджу, легка і весело неодмінно урізноманітнить ваше дозвілля.