Рембрандт один з моїх улюблених художників, тому було дуже цікаво і захопливо читати цю книгу про нього та його родину. Доля його була важка, скільки втрат він пережив, скільки заздрості, і ненависті у свою сторону він бачив. Особливо болісна, втрата його першої дружини Саскії. Але не зважаючи на всі ці втрати він завжди залишався великим художником, і цього ніхто не міг в нього забрати. Навіть у тяжкі часи він творив. Ця людина зробила дуже великий вклад у мистецтво і цей скарб буде ще довго передаватися із покоління в покоління. Сподобалося, що книгу вперше видали на українській мові. Думаю, багатьом людям, які захоплюються мистецтвом, можна взяти на замітку цю книгу. Тому що, для творчих людей може бути цікавим побачити, як можна подолати творчий занепад, як не здаватися і йти далі. Для себе я виписала, дуже цікаві речення, які змусили мене замислитися, як людині творчій. Ось декілька із цієї книги: - Як відбувається, що жадане, котре день і ніч живе ув'язнене в людині, раптом, в один прекрасний день і великий вечір, єдиним помахом крила вириваються на волю і, заливаючись слізьми, знаходить собі переможений вихід? - Стороні думки, які не мали стосунку до роботи, витають у повітрі і рвуть зв'язки, налагоджені духовним спілкуванням. - Гнітючі думки не могли заглушити сили його таланту. - Дійсність у всьому і в світлі, і в тіні. Я в усьому і завжди шукав тільки природність. - Наш внутрішній світ пов'язаний з навколишнім світом, і все це єдина природа. Хотілося, щоб такі книги мали більше попиту, оскільки саме мистецтво це те, що тримає наш світ від занепаду.