У своїй новій книжці Вольфґанґ Шивельбуш, один з найоригінальніших істориків нашого часу, відомий своїми дослідженнями з історії політики, технології, матеріальної та інтелектуальної культури, вперше звертається до царини історії економічних теорій і уявлень. Ця праця найширша за історичним охватом, найуніверсальніша за змістом і найбільш філософічна з усього попереднього наукового доробку автора.

У центрі його нової розвідки – поняття споживання, яке дослідник виводить за межі вузького економічного контексту і виявляє його філософські і навіть міфологічні імплікації – на рівні обміну речовин між людьми і речами взагалі. У зв’язку з розглядом споживання в поле зору автора потрапляє філософія Платона, Геракліта, атомістів, Гегеля. Він виявляє зв’язок між економічною теорію та історією медицини, біологією, алхімією, хімією.

Простежуючи корені поняття споживання від античних мислителів до економічних теорій Нового часу, Шивельбуш особливу увагу приділяє економічній теорії фізіократів, що програла в конкурентній боротьбі ідей з класичною політичною економією і стала історичним анахронізмом, але, на думку Шивельбуша, набуває нового значення й актуальності за нових історичних умов. Читачеві цікаво буде познайомитися з ідеями ще одного забутого вчення – романтичної економії Адама Міллера.

На тлі виявлених автором історичних зв’язків сучасний феномен надспоживання набуває нового сенсу, а книжка «Речі і люди» постає своєрідною реплікою у відповідь щодо знаменитого «Суспільства споживання» Жана Бодріяра.

Книжка надзвичайно цікава своїм ходом думки, парадоксальної, несподіваної, здатної бачити близькість далеких речей, подібність непо­дібного. Розрахована на широке коло читачів.