Дана книга - це дуже цікаве видання особливих творів, що не залишать байдужими ні маленького, ні дорослого читача. Тут під однією палітуркою вміщено твори двох геніїв, що належать німецькому та українському народові - не лише письменників, поетів, але і видатних філософів, інтелектуалів-енциклопедистів свого часу - Йогана Вольфганга Гете та Івана Франка. І твори тут також особливі - поеми на основі відомої європейської сатиричної повісті про хитромудрого лиса, що здатен обдурити та перемогти будь якого суперника. Якщо "Райнеке-Лис" відображає саме такий західноєвропейський варіант, що показує обставини життя у середньовічній та уже пізнішій Європі нового часу, то твір Франка про Лиса Микиту повністю занурений у реалії життя Галичини під австрійським пануванням в кінці ХІХ століття. Цікаво, що твір Гете поданий за книгою його українського перекладу зробленого в буремні роки ІІ Світової війни у Львові (дивує, що такі книги взагалі тут тоді виходили). Дуже гарними є ілюстрації до Райнеке Лиса німецького ілюстратора з часів Гете Вільгельма фон Каульбаха - гравюри в класичних формах - дуже естетично та вишукано виглядають! А от до "Лиса Микити" малюнки уже нашого українського автора. Саме видання зроблене дуже якісно - міцна тверда палітурка, хороший друк і тексту і ілюстрацій, добротний папір і добра наукова вступна стаття, що розповідає про твори. Така книга буде чудовим подарунком для дитини і з її допомогою батьки можуть привити дитині не лише мудрі ідеї, але і познайомлять із літературною класикою. Однозначно твори будуть цікаві і для дорослих - своїм гумором, глибокими думками, передачею культурного колориту (особливо "Лис Микита" для знайомства із світоглядом та побутом галичан ХІХ ст., а особливо і для пізнання галицького діалекту). Всім обднозначно раджу купити та прочитати цю цікаву книгу, що прикрасить вашу домашню бібліотеку!

Маючи вибір з декількох варіантів книги я обрала саме цей. Чому? По перше за одну ціну відразу дві книги)) Поема Гете "Райнеке-Лис" та поема Івана Франка "Лис Микита" - завжди цікаво прочитати як про легендарного Лиса розкажуть два різні автори. Після того провести свій порівняльний аналіз. По друге - ілюстрації. Книгу "Райнеке-Лис" з ілюстраціями Вільгельма фон Каульбаха, звичайно, можна знайти і в електронному вигляді, але враження від перегляду графіки будуть не ті. А тут є на що подивитися і отримати насолоду! Дорослим звичайно, бо деякі малюнки виконані ну дуже реалістично, і чутливим діткам краще їх не бачити. Загалом пригоди Лиса Микити (Райнеке) розрахована не для дитячого віку, як може здатися на перший погляд. Жорсткі сцени, сатиричні інтонації, пародія на тогочасне суспільство більше підійде для дорослого читача. Хоча я і читала цю поему для своєї дитини, але це було читання з мамою, поясненнями і обговоренням, і нам обом книга дуже сподобалась. Лис не розчарував)) Те як він обводив навколо пальця царських посланців вказувало на його меткий розум, і викликало захоплення! Безвихідних ситуацій не буває, і Микита це добре показує, хоча і своїм способом.

Книга "Райнеке-Лис. Лис Микита" - це чудове видання двох творів фактично по одному сюжету, котрі мали за джерело надхнення одну і цю ж пам'ятку середньовічної літератури, і кожен із творів був і залишається повністю самобутнім та по своєму геніальним! І дуже цікаво, що читачі мають можливість познайомитись із обома цими творами і побачити як геніальні думки, що оформились у чудові зразки творчості письменників, можуть мати одну основу і фактично сюжет буде цілком відомим. Що наслідування всесвітньо відомих пам'яток літератури може стати значно славетнішим від свого першоджерела! Як наприклад геній Шекспіра не видумав сюжет "Гамлета" а взяв джерелом середньовічні данські хроніки, чи знову ж Гете взяв давніші поеми для сюжету свого "Фауста". Значить відразу напрошується висновок, що не оригінальність сюжету є джерелом до успіху, а геніальність фактично ховається у формах, особливостях викладу і в закладених ідеях, думках. Так і для Йогана Вольфганга Гете і для Івана Франка першоосновою став середньовічний твір ХІІ ст. "Історія хитруна лиса Рейнарда" - у творі висміювали вади середньовічного суспільства, де персонажі підставлені в образи тварин. Ось так пізніше і Гете оформлює це у своєму творі. І його твір більш нагадує цей оригінал - там і ці ж імена персонажів, і все більш на середньовіччя стилізоване. Гете лише що подає все у своїх римованих формах. А от Франко цей же сюжет, ці ж події повністю підводить під реалії життя у Галичині та Австрійській імперії уже кінця ХІХ ст. (хоча всі події зберігаються ті ж, але форми інші, слова інші, поняття). Взагалі "Лис Микита" це чудовий зразок Галицького діалекту - просто неперевершено можна зануритись у цю мову! А ще книга чудово ілюстрована - найцікавіші є ці давні гравюри кінця 18 ст. Взагалі видання зроблене дуже солідно і гарно оформлене! Всім раджу придбати і прочитати!