Книга Путівник по Галактиці для космотуристів

Цю серію книг я вже починав раніше читати і вона мені ой як припала до душі. Раніше, ще до українського видання. Тепер же, у нас в країні покращилось україномовне видавництво я будь що захотів собі цей цикл.

Дуглас Адамс – британський письменник, який працював в жанрі наукової фантастики, комедії, сатири. Це неймовірний письменник, який зміг поєднати такі жанри і реально дуже дотепно. Істинний британський гумор в усій красі.

Його найвідоміша робота, яка зробила його знаменитим, це цикл «Путівник Галактикою» і книга «Путівник по Галактиці для космотуристів» є його першою частиною. Головним героєм є Артур Дент, землянин, в якого щось все пішло не так в четвер. Скажу навіть більше, в четвер щось пішло не так у всіх жителів планети Земля. Врятувати «чорний четвер» Артура, чи скоріше, згладити втрату всього, допоміг його товариш - Форд Префект. І тепер цій парочці випало на долю пізнати весь смак автостопу. Автостопу по Галактиці.

Книга познайомить нас з різноманіттям народів і цивілізацій Галактики, новими формами життя і новими поглядами на життя. І все це приправлене гумором.

Всі герої різні і цікаві по своєму. Окрема вишенька на торті – робот Марвін. Це розрив мозку. І наглядайте над своїми мишами уважніше, щоб чого лихого вони не образились, чого не раджу. Добре що в мене немає наглядачів в їхній особі)

Тому, «без паніки» занурюйтесь в цей клондайк науково-фантастичного гумору і пізнавайте нові світи в нашій неосяжній Галактиці!

Роман британського комедійного письменника і драматурга Дугласа Адамса «Путівник по Галактиці для космотуристів» є, по-перше, класикою фантастики, по-друге – початком серії «Путівник Галактикою», і, нарешті, прекрасним зразком англійського гумору у твердій палітурці. Якби була потреба охарактеризувати книгу одним словом, то це було б слово «парадоксально». Ця характеристика підходить до всього. Вона відчутна у загальному стилі, коли абсурдні висновки виголошуються із абсолютно кам’яним обличчям і на повному серйозі (як-от про рушник, який, як відомо, є найнеобхіднішою річчю для мандрівника автостопом; або про те, що людину, яка вляглася перед бульдозером, щоб не допустити знесення свого будинку може підмінити керівник цього знесення – йому ж все одно немає чого робити, а власнику будинку треба терміново хильнути у барі). Із таким же серйозним обличчям автор обсміює все на світі: бюрократія, політика і політики, наука, дістається всім – класичне втілення фрази «нічого святого».
Не менш парадоксально розвивається сюжет, який неодноразово робив дикі стрибки і розвороти, а також задіяв декілька «роялів у кущах». На контрасті вибудувана і мова роману: текст загалом широко використовує сленг, а от структуру речень автор частенько робить складною: або просто кучерявий синтаксис, або ж канцелярські, бюрократичні чи псевдонаукові звороти. Комічний ефект досягається за рахунок контрасту синтаксис – лексика.
Автор зводить до купи дуже різних головних героїв: у найдикіших ситуаціях у дивних місцях Галактики опиняються середньостатистичний землянин, прибулець-автостопер, самовдоволений космічний плейбой (за сумісництвом – президент Галактики і безтолковий та безпечальний родич того самого автостопера), депресивний робот (розкішний образ, смішнючий у своїх стражданнях і постійних скаргах), балакучий комп’ютер та інші персонажі і колоритні мешканці Всесвіту (одні вогони чого варті, а вони в книзі не одні).
Окремо хочу відзначити якість видання серії «Маєстат слова» - від кишенькового розміру в твердій палітурці, до якісного паперу та яскравого перекладу, зробленого Олексієм Антомоновим ще на початку 1990-х.

Давненько я так не сміялася! Звиклося якось, що наукова фантастика — це завжди дуже серйозно: суворі люди в суворих обставинах вирішують питання неймовірної ваги. І не те, щоб в «Путівникові по Галактиці для космотуристів» обійшлося без таких питань. Проте відповідь на них вас здивує. )

Отож уявіть собі, що ви простий земний чоловік на ймення Артур, який живе собі спокійним життям, аж доки не дізнається, що його хоча і страшненький, проте таки свій будиночок збираються знести для прокладання проїзду. І от ви вже спокійненько лежите собі в калюжі перед бульдозером, який зупинився простісінько біля вашого дому, коли до вас підходить ваш найкращий друг і запрошує випити. А в пабі каже щось на кшталт: "Розслабся, старий, і пий своє пиво, бо Землі залишилося існувати кілька хвилин. До речі, я — чужопланетянин." Саме цей друг, якого ми для зручності зватимемо його земним іменем Форд Префект, і є космотуристом, який ознайомить нас із "Путівником по Галактиці" — величезною електронною збіркою корисних знань про найрізноманітніші планети та істот, які їх населяють.

Побачив її в топ від BBC і вирішив прочитати. В мене ця книга не викликала жодних емоцій. Ні, вона мене не дратувала і не бісила, мені не здалась вона нудною, але я не горів нею, не було нетерпіння "А що буде далі", просто і рівно, все. В ній є специфічне поєднання непоєднуваного, яке сподобається далеко не всім любителям жанру і в мене воно викликало змішані відчуття. Це поєднання фантасмагорії, трешу і витонченого англійського гумору, а це, погодьтесь на гурмана. Ця книги напів-притча, напів-гумор, напів-фантастика про те, як одна людина втративши дім починає подорожувати всесвітом. Один з приємних персонажів був робот-меланхолік, який вічно стогне і вічно йому щось не так, дійсно такого робота я більше ніде не зустрічав, хоча його харизма іноді виходить за грань, ну але це особисто для мене. І було таке враження, що кожен з героїв сам по собі, не відчувалося їхньої "командної гри". Для тих хто шукає канон жанру, то ця книга абсолютно з нього вибивається і стоїть дещо в стороні. Хоча сама ідея дуже хороша.

Одна из лучших книг, что мне доводилось читать, не зря книга со дня своего выхода занимает ведущие позиции в различных книжных рейтингах, и даже входит в первую десятку лучших книг по версии BBC. Это не просто научная-фантастика, это невероятно смешная, саркастическая и удивительно странная книга.
Написана она была по мотивам одной из лучших радиопостановок на BBC, потом был снят сериал, фильм и даже написаны комиксы. В общем серия книг в которой рассказывается о странствиях землянина Артура Дента, его друга Форда прибывшего с небольшой планетки, Зафода Библброкса, красавицы Трилиан и очень депрессивного робота Марвина, имеет невероятный успех во всем мире.
В общем компания персонажей в книге еще та, и приключения у них такие же. Главное помнить, что полотенце должно всегда быть с собой, ведь не зря двадцать пятого мая теперь отмечают всемирный день полотенца.
Сказать, что от книги я осталась в полном восторге это не сказать ни чего, она великолепна. Радует то, что есть еще четыре книги в серии написанные Дугласом Адамсом и продолжение написанное другим автором. Еще есть замечательная книга Нила Геймана о том, как создавалась вся эта история, и радиопостановка, и книги, и адаптации в кино. А еще там много веселого про Дугласа Адамса, который был одним из самых интересных писателей о чьей жизни мне приходилось читать. Определенно рекомендую книгу не только любителям жанра, но и тем, кто просто хочет улучшить свое настроение.

Є невдалі дні, коли все йде шкереберть. Але ти вперто сподіваєшся, що завтра буде краще. А що робити, якщо завтра нема? І ти про це дізнаєшся за 12 хвилин до...
Виявляється, що Всесвіт кишіть бюрократами, які не вважають за необхідне попереджати мешканців будь-якої планети про плани переформатування галактичного простору. Вони вивішують оголошення у занедбаному місці, куди нікому ніколи не спаде на думку зазирнути. Ось так трапилось із землянами, чия домівка стала на заваді прокладанню магістралі. Землю знищено, та залишилось двоє завдяки прихильності інопланетян і власній кмітливості. Артуру допоміг замаскований на 15 років прибулець - винахідливий Форд, а Тріліан знайшла реалізацію своїх математичних і астрофізичних здібностей у співпраці з нахабним і самозакоханим плейбоєм Зафодом. Вони перевертають догори дригом Усесвіт на вкраденому Президентом Галактики кораблі "Золоте Серце" з двигуном Непередбаченості, який раптово щезає та виринає.
Хоча зухвала четвірка... "загалом безпечна".