Прочитавши цю книгу, я водначас здивована і трішки розчарована. Дуже гарна ідея з потойбічним світом, втілення провідників після смерті людей і випробування на шляху до вічного спокою, однак трохи шкутильгає втілення. По-перше, я звернула увагу, що персонаж Трістана недостатньо розкритий. Можливо, автор хотіла додати таємничого образу йому, проте все одно залишилось чимало питань, яким не надали відповіді. Одне з таких, яке хвилювало мене протягом всієї історії - це як Трістан отримує інформацію про нову душу. Автор зазначила, що він просто це знає, але ж мають бути якісь першоджерела. По-друге, мене турбувала головна героїня, яку знову зробили особливою, але не розповіли чому. Чимало разів мари могли знищити душу Ділан, одрак раз за разом вона виживала і продовжувала свій шлях. По-третє, і основне зауваження, чому не надали жодного пояснення, що Трістан перетворюється з потойбічного провідника на людину. Можливо, це буде пояснено в наступній частині, але хотілося отримати хоча б натяк. І як він перемістився з потойбічного світу у реальність, якщо його тіла поряд з тілом Ділан не було. Як багато запитань і як мало відповідей... Загалом, роман не поганий, його можна прочитати зарази незвичної ідеї. Сподіваюсь, що в наступних частинах (а їх має бути як мінімум 2) автор дасть відповіді на всі запитання і виправить недоліки.