Про що мовчать
Паперова книга | Код товару 933625
Yakaboo 5/5
Автор
Тетяна Касьян
Видавництво
Book Chef
Мова
Українська
Рік видання
2019
Перекладач
Юлія Бондаренко
Кількість сторінок
240
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
130х200 мм

Усе про книжку Про що мовчать

Ця книга про жінок, чиї історії для більшості оповиті стереотипними уявленнями. Що відчуває жінка, яка розуміє, що її назавжди паралізувало? Чого найбільше боїться безпритульна? Чому тільки після сімнадцяти років перебування у монастирі черниця наважується піти з нього? Як живе жінка після зґвалтування у віці шести років? 13 історій, які назавжди змінять ваше сприйняття дійсності. Багато зізнань, сліз, розмов із психологом... У ваших руках книга, переповнена емоціями та бажанням викорінити стигму з нашого суспільства.

Характеристики
Автор
Тетяна Касьян
Видавництво
Book Chef
Мова
Українська
Рік видання
2019
Перекладач
Юлія Бондаренко
Кількість сторінок
240
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
130х200 мм
Рецензії
  •  
    Гарна книга про незручні теми. 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Гарна, глянцево-блискуча книжка, про не гарні і для більшості, брудні теми. 13 історій про жінок, які вирішили розказати те, що зазвичай приховують, про що мовчать. Кожна історія по своєму важлива і болюча. Є теми, які зовсім табуйовані в нашому суспільстві, про які, якщо і говорять, то пошепки і десь в зовсім тісному колі людей.
    Це незручна книга, бо читаючи, ти можеш не погоджуватися з героїнями, десь їх навіть засуджувати, але в той же момент, захоплюватись ними, бо вони вирішили не мовчати і показати, що вони такі є, і нікуди не зникнуть. А скільки ще таких жінок, та і чоловіків, які мовчать, бо не прийнято, бо засудять, бо не зрозуміють, бо соромно. І це не обов'язково такі глобальні теми, які відкриті в книжці, є безліч тем про які ми мовчимо, про які я особисто мовчу і можливо ніколи не наважусь сказати вголос. Тому, жінки-героїні книжки, викликають захоплення, бо вони не просто про це сказали, вони далі продовжують жити, знаючи, що не всі їх похлопають по плечу і скажуть "молодчинка, що розказала", на них можливо виллється бруд, бо вони оголили такі незручні для нас, теми.
    Окрім того, що книжка цікава своїми історіями, вона ще й цікава з дизайнерської точки зору. Для кожної історії підібраний свій унікальний шрифт і ілюстрації, а в кінці ще є маленький словничок, який допомагає зрозуміти специфічну термінологію.
    Звичайно, від прочитання однієї книжки, ми не станемо більш толерантні, але можливо хоч якісь стереотипи зруйнуються.
  •  
    книга, яку треба читати
    Признаюся щиро - хоч я і всіляко прагну в будь - яких ситуаціях бути максимально неупередженою, але коли не коли та осудження інших проривається в мою голову і думки. Приміром, мандруючи глухими селами я так і не можу зрозуміти, чому безпритульні не хочуть оселитися в них, садити огороди, заробляти фізичною роботою і всьо в такому роді. Ну то то їх вибір. Зрештою, слід не погоджуватися з тим, що люди роблять правильно, а погодитися з тим, що таке життя - їх вибір і вони мають на нього право. Хтось любить м*ясо, а хтось вегетаріанець.
    Книга Тетяни Касьян- історії 13ти різних жінок - колишньої наркозалежної, колишньої працівниці сфери секс послуг, сексоголіка,жінки з інвалідністю, онкохворої, колишньої ув*язненної, жінки - трансгендера, безпритульної, жінки з біполярним розладом, ромської жінки, жінки з ВІЛ, жінки, що пішла з монастиря та жінки, яка пережила зґвалтування. Історії подані у вигляді інтерв*ю, де кожна з жінок сама розповідає свою історію. Всім їх в кінці розповіді задають однакове питання - чому вони погодилися розповісти свою історію? І відповідь практично однакова - бо хочуть, щоб їх почули і зрозуміли, і щоб решта людей у своєму ставленні до тих, хто відрізняється від загальноприйнятої норми все ж залишався людиною.
    Абсолютно всі історії мене вразили, та найсильніше історія наркозалежної, адже ці люди дійсно хворі, а наша держава вважає їх в першу чергу злочинцями і подібним шляхом нічого не змінити.
    Ця книга дуже сильна, я взяла її в руки і не змогла відкласти, аж доки не прочитала. Ми всі маємо вчитися толерантності і мудрості.
Купити - Про що мовчать
Про що мовчать

Звичайна ціна: 170 грн

Спеціальна ціна: 161 грн

Є в наявності
 

Рецензії Про що мовчать

5/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Гарна книга про незручні теми. 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Гарна, глянцево-блискуча книжка, про не гарні і для більшості, брудні теми. 13 історій про жінок, які вирішили розказати те, що зазвичай приховують, про що мовчать. Кожна історія по своєму важлива і болюча. Є теми, які зовсім табуйовані в нашому суспільстві, про які, якщо і говорять, то пошепки і десь в зовсім тісному колі людей.
    Це незручна книга, бо читаючи, ти можеш не погоджуватися з героїнями, десь їх навіть засуджувати, але в той же момент, захоплюватись ними, бо вони вирішили не мовчати і показати, що вони такі є, і нікуди не зникнуть. А скільки ще таких жінок, та і чоловіків, які мовчать, бо не прийнято, бо засудять, бо не зрозуміють, бо соромно. І це не обов'язково такі глобальні теми, які відкриті в книжці, є безліч тем про які ми мовчимо, про які я особисто мовчу і можливо ніколи не наважусь сказати вголос. Тому, жінки-героїні книжки, викликають захоплення, бо вони не просто про це сказали, вони далі продовжують жити, знаючи, що не всі їх похлопають по плечу і скажуть "молодчинка, що розказала", на них можливо виллється бруд, бо вони оголили такі незручні для нас, теми.
    Окрім того, що книжка цікава своїми історіями, вона ще й цікава з дизайнерської точки зору. Для кожної історії підібраний свій унікальний шрифт і ілюстрації, а в кінці ще є маленький словничок, який допомагає зрозуміти специфічну термінологію.
    Звичайно, від прочитання однієї книжки, ми не станемо більш толерантні, але можливо хоч якісь стереотипи зруйнуються.
  •  
    книга, яку треба читати
    Признаюся щиро - хоч я і всіляко прагну в будь - яких ситуаціях бути максимально неупередженою, але коли не коли та осудження інших проривається в мою голову і думки. Приміром, мандруючи глухими селами я так і не можу зрозуміти, чому безпритульні не хочуть оселитися в них, садити огороди, заробляти фізичною роботою і всьо в такому роді. Ну то то їх вибір. Зрештою, слід не погоджуватися з тим, що люди роблять правильно, а погодитися з тим, що таке життя - їх вибір і вони мають на нього право. Хтось любить м*ясо, а хтось вегетаріанець.
    Книга Тетяни Касьян- історії 13ти різних жінок - колишньої наркозалежної, колишньої працівниці сфери секс послуг, сексоголіка,жінки з інвалідністю, онкохворої, колишньої ув*язненної, жінки - трансгендера, безпритульної, жінки з біполярним розладом, ромської жінки, жінки з ВІЛ, жінки, що пішла з монастиря та жінки, яка пережила зґвалтування. Історії подані у вигляді інтерв*ю, де кожна з жінок сама розповідає свою історію. Всім їх в кінці розповіді задають однакове питання - чому вони погодилися розповісти свою історію? І відповідь практично однакова - бо хочуть, щоб їх почули і зрозуміли, і щоб решта людей у своєму ставленні до тих, хто відрізняється від загальноприйнятої норми все ж залишався людиною.
    Абсолютно всі історії мене вразили, та найсильніше історія наркозалежної, адже ці люди дійсно хворі, а наша держава вважає їх в першу чергу злочинцями і подібним шляхом нічого не змінити.
    Ця книга дуже сильна, я взяла її в руки і не змогла відкласти, аж доки не прочитала. Ми всі маємо вчитися толерантності і мудрості.
  •  
    Про що слід говорити
    Вітаю, шановне панство! Чи знаєте ви про що мовчать в Україні? Чи знаєте ви про що говорять в тій самій Україні, - перед телевізором, на лавочках, в чергах, в громадському транспорті? Про все і ні про що одночасно. Не дай Боже виносити «скелет з шафи». «Пофекати» в спину іншого, що він не такий, що він думає, говорить чи, навіть, робить інакше.... От це, будь ласка. Бо ми «всі тут однакові»... Таке часто доводиться чути нам, звичайним громадянам в лікарні, в банку, в громадському транспорті...
    «Про що мовчать» Тані Касьян зображує 13 дівчат. Сміливих дівчат. Відвертих дівчат. Дівчат, що не бояться показати свою інакшість. Авторка, скоріш, веде не інтерв`ю, а бесіду яка дозволяє дівчатам говорити легко і не вимушено. Ця легкість дійсно відчувається, бо мова книги легка, спокійна і одночасно відверта. Тут немає звинувачень чи скарг. Є життя. Складне життя.
    Хтось розказує про наркозалежність. Хтось лікується від біполярних розладів. Хтось відстоює права ромів...
    Найбільше вразила історія дівчини, що в 18 років потрапила до в’язниці через те що «міліціянт» не хотів замарати честь мундиру визнавши свою службову недбалість. Розумію, що дівчина відкрила лише верхівку айсбергу про життя 15 жінок на 15 кв. м. з баландою з тараканами, лікарем, що видаляє зуб без анестезії, брудними обценьками прямо в коридорі в’язниці
    Писати про цю книгу можна багато.
    Але краще за все її прочитати.
  •  
    Проти стереотипів
    13 історій жінок, чиї проблеми дуже часто стають джерелом для упередженого ставлення і стереотипів. Наркозалежна, онкохвора, ВІЛ-позитивна, хвора на біполярний розлад, безпритульна й інші.

    Десь половина історій мене, якщо чесно, не вразила, тому що я по роботі перечитала і сама записала купу соціальний інтерв'ю із представниками різних меншин. І тут вау-ефекта не було.

    Але пару історій правда вражають і тримають до останнього. Це інтерв'ю Ляззат Ракішевої, одної з засновниць громадського фонду Human Rights Lawyers у Казахстані. Її зґвалтували в 6 років, і ще тривалий час вона жила в домі, де це сталось, і проходила повз той самий диван. Зрештою змогла зібрати життя докупи, на щастя.

    Також історія Наталії Мухіної, яку ще підлітком в 90х батьки віддали в монастир, який виявився просто рабовласницьким центром під церковним прикриттям. Жінка прожила там без документів 17 років, працюючи в полі і на лісопилці, поки її не витягнули.

    І ще цікаві дві історії про сексзалежність, тому що це взагалі не так часто обговорюється, і неохоче зазвичай жінки про це розмовляють. Що, чому, як, що при цьому відчувають.

    Але інтерв'ю, які мені сподобались, були аж у кінці книжки. А перша її половина сухувата, а герої і питання, які їм ставлять, трохи банальні.

    Я би взагалі хотіла, щоб книжка була оформлена не у вигляді питання-відповідь, а просто як історії з вуст героїнь, тому що формат інтерв'ю перебивав мені занурення в життя 13 дуже особливих жінок.
  •  
    Прочитала на одному дихані
    Їх засуджують, побоюються, обходять десятими дорогами, висміють, не розуміють, засуджують, критикують, принижують, вважають не такими, не гідними, або ж навпаки: завжди хочуть пошкодувати, поспівчувати, сказати "я розумію тебе", насправді, зовсім не розуміючи.
    Це 12 реальних інтерв'ю з жінками, які зуміли пережити з гідністю випробування власної долі.
    Я як журналістка, щиро захоплююся авторкою, яку зуміла створити таку книгу, не побоялася шукати думати і вміти правильно говорити, на чомусь, не прийнятні у нашому суспільстві теми, бо у нас же: наркозалежні - самі винні, працівниці сфери сексуальних послуг - "та вони там, бо чоловіків багатих шукають, їм там добре", сексоголіки - "та тож не хвороба", колишні ув'язнені - "зечки, треба відійти, а тож у тюрмі сиділа", безпритульні - "бо на роботу йти не хочуть", а роми - обов'язково щось вкрадуть. Тут розвіяли ці та ще багато інших, насправді, дуже болючих стереотипів.
    Відчуваю непереборне відчуття поваги та вдячності до цих тринадцяти дівчат, жінок, які зуміли щиро та без прикрас розповісти власні історії, аби інші знали, розуміли та змінювали.
    Признаюся, для мене ця книга не була легкою, і я не змогла прочитати ці історії без сліз та кількахвилинних перерв на "подумати та осмислити".
    Мінусом особисто для мене стала задумка авторки, зробити кожну історію з особливим шрифтом, для мене це закінчилося тим, що читабельність дужеее знизилася, я не могла нормально почати читати кожну 2 чи третю історію, бо очі не змогли звикнути до особливого шрифту. Ну і запах у книги специфічний. Але вважаю, що це не важливим, адже коли читаєш про цих жінок, це зовсім не хвилює.
 
Характеристики Про що мовчать
Автор
Тетяна Касьян
Видавництво
Book Chef
Мова
Українська
Рік видання
2019
Перекладач
Юлія Бондаренко
Кількість сторінок
240
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
130х200 мм
Палітурка
М'яка
ISBN
978-617-7561-11-7
Тип
Паперова