Про що я говорю, коли говорю про біг
Паперова книга | Код товару 1139890
Yakaboo 4.9/5
Автор
Харукі Муракамі
Видавництво
Yakaboo Publishing
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Олександр Михельсон
Кількість сторінок
160
Ілюстрації
Чорно-білі
Формат
125х185 мм

Усе про книжку Про що я говорю, коли говорю про біг

Збірка автобіографічних нарисів «Про що я говорю, коли говорю про біг» Харукі Муракамі вважається найвідомішою у світі книгою про біг. Водночас це – розповідь про рух автора по життю: від бару до письма, від письма до ультрамарафону. Адже подорожувати можна і континентами, і мовами, і заняттями.

Нон-фікшн у виконанні Муракамі легкий, іронічний, детальний.

«Більшу частину того, що я знаю про письменництво, я дізнався під час щоденних пробіжок», – каже Муракамі. Цю тезу підтверджує чи не кожен рядок у книзі. У книзі, котра принесе читачеві справжню насолоду від занурення у світ іншої людини. Адже насолода – це також питання вибору.

Авторка української обкладинки – Ольга Штонда.

Ілюстрації: фотографії.

Характеристики
Автор
Харукі Муракамі
Видавництво
Yakaboo Publishing
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Олександр Михельсон
Кількість сторінок
160
Ілюстрації
Чорно-білі
Формат
125х185 мм
Цитата
Завдяки чому Харукі Муракамі став людиною, яку знає весь світ?Це потужна історія трансформації особистості: від власника невеличкого джаз-бару в Токіо до письменника, яким захоплюються мільйони людей на різних континентах. Мемуари письменника і бігуна – це єдина серед книжок Муракамі, у якій він пише про себе, свій шлях, своє становлення і, звісно, БІГ як невід'ємну частину життя. Раджу прочитати кожному, хто починає бігати
Дмитро Черніцький, Генеральний менеджер Run Ukraine
Рецензії
  •  
    Біг, як медитація 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Коли вже я не можу бігати там, де хочу, і не дуже маю можливість з кимось про біг говорити, залишається про біг читати. З Муракамі не знайома, як з автором, але новинка від Yakaboo Publishing дуже зайшла і ось чому.
    Для мене біг в один момент став можливістю відірватись від напруження на роботі і особистих проблем, під час бігу я маю можливість розслабитись думками і відчуваю як на півгодини-40 хв (бо саме стільки зазвичай триває моя пробіжка) можу нічим не перейматись і отримувати задоволення від навколишнього світу, який би бентежний він не був решту свого часу. Бонусом до цього всього стають ендорфіни і в перспективі healthy body and healthy mind. Біг - не просто спорт, це своєрідний вид медитації, про що й згадує автор.
    Муракамі пише про те, що біг для нього - можливість отримати натхнення для письменницької діяльності і подолати власні челенджі, розказує про власний досвід подолання марафонів, ультрамарафону і згодом змагань з триатлону.
    Сподобалось, що автор нікого не закликає бігати, і не нав‘язує свою думку і спосіб життя, бо бігати не можна себе заставити, ти або любиш це діло і бігаєш, або ні. Також крутим в книжці є те, що автор розказує про власний досвід бігових змагань з усіма «яскравими» деталями, описом болей в коліні, обпеченою шкірою плечей в спекотні літні дні і солоними від поту губами.
    Книжка не навчить вас правильно бігати і не підштовхне почати, якщо ви досі того не зробили, але дасть натхнення тим, хто вже цим займається, моментами потішить і підніме настрій.

    «Я мусив тримати себе в руках, аби не виступати із закликами на кшталт: «Біг - це прекрасно». Нехай кожен спробує сам. Якщо когось цікавить біг на довгі дистанції, він побіжить сам. Якщо ж не цікавить, то не зрушить із місця навіть під тиском. Ніхто не стане бігуном тільки тому, що хтось дасть йому таку пораду. Люди зазвичай бігають, бо хочуть цього.»
  •  
    Біг, як джерело для творчості 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    "Про що я говорю, коли говорю про біг" - це автобіографічний роман Харукі Муракамі про його багаторічний біговий досвід. Автор розповідає, що саме підштовхнуло його до щоденних занять біговим спортом та яким чином біг допомагає йому розвиватися і творити. Харукі не просто спортсмен-любитель, а справжній учасник виснажливих багатогодинних бігових марафонів. Про останній вид змагань він описує у книзі декілька цікавих історій. У книзі автор також розповідає про своє особисте життя, про дружину, про написання книг та як він поєднує біг та письменництво.

    Так, Харукі у своєму романі розповідає, що біг допомагає йому писати романи. Автор навіть ділиться секретом, як у нього зародилася ідея написати декілька книг саме під час бігу. Харукі бігає кожного дня, описує користь від занять цим видом спорту. Він так цікаво та захопливо описує своє захоплення, що хочеться взяти свої кросівки, вийти на вулицю і бігти, бігти, бігти.

    Дуже мотивуюча книга стосовно бігу. Я, як людина, котра бігає не надто часто, після прочитання цього роману, вирішив хоча би декілька разів на тиждень приділяти біговим заняттям. Дякую, Харукі Муракамі за такий чудовий поштовх та прекрасну книгу!
Купити - Про що я говорю, коли говорю про біг
Про що я говорю, коли говорю про біг

Звичайна ціна: 140 грн

Спеціальна ціна: 105 грн

Є в наявності
 
Інформація про автора
Харукі Муракамі
Харукі Муракамі

Країна сонячного сходу подарувала світові одного з найталановитіших і затребуваних сучасних письменників - Харукі Муракамі. Творчість японського автора стала популярною на Заході порівняно недавно, але при цьому купити книги Харукі Муракамі прагнуть читачі з різних країн, суспільств і культур. Причини бурхливого зростання інтересу до його творінь в усьому світі до кінця не з'ясовані. Але головна з...

Детальніше

Цитата Про що я говорю, коли говорю про біг

Завдяки чому Харукі Муракамі став людиною, яку знає весь світ?Це потужна історія трансформації особистості: від власника невеличкого джаз-бару в Токіо до письменника, яким захоплюються мільйони людей на різних континентах. Мемуари письменника і бігуна – це єдина серед книжок Муракамі, у якій він пише про себе, свій шлях, своє становлення і, звісно, БІГ як невід'ємну частину життя. Раджу прочитати кожному, хто починає бігати
Дмитро Черніцький, Генеральний менеджер Run Ukraine
 

Рецензії Про що я говорю, коли говорю про біг

4.9/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Біг, як медитація 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Коли вже я не можу бігати там, де хочу, і не дуже маю можливість з кимось про біг говорити, залишається про біг читати. З Муракамі не знайома, як з автором, але новинка від Yakaboo Publishing дуже зайшла і ось чому.
    Для мене біг в один момент став можливістю відірватись від напруження на роботі і особистих проблем, під час бігу я маю можливість розслабитись думками і відчуваю як на півгодини-40 хв (бо саме стільки зазвичай триває моя пробіжка) можу нічим не перейматись і отримувати задоволення від навколишнього світу, який би бентежний він не був решту свого часу. Бонусом до цього всього стають ендорфіни і в перспективі healthy body and healthy mind. Біг - не просто спорт, це своєрідний вид медитації, про що й згадує автор.
    Муракамі пише про те, що біг для нього - можливість отримати натхнення для письменницької діяльності і подолати власні челенджі, розказує про власний досвід подолання марафонів, ультрамарафону і згодом змагань з триатлону.
    Сподобалось, що автор нікого не закликає бігати, і не нав‘язує свою думку і спосіб життя, бо бігати не можна себе заставити, ти або любиш це діло і бігаєш, або ні. Також крутим в книжці є те, що автор розказує про власний досвід бігових змагань з усіма «яскравими» деталями, описом болей в коліні, обпеченою шкірою плечей в спекотні літні дні і солоними від поту губами.
    Книжка не навчить вас правильно бігати і не підштовхне почати, якщо ви досі того не зробили, але дасть натхнення тим, хто вже цим займається, моментами потішить і підніме настрій.

    «Я мусив тримати себе в руках, аби не виступати із закликами на кшталт: «Біг - це прекрасно». Нехай кожен спробує сам. Якщо когось цікавить біг на довгі дистанції, він побіжить сам. Якщо ж не цікавить, то не зрушить із місця навіть під тиском. Ніхто не стане бігуном тільки тому, що хтось дасть йому таку пораду. Люди зазвичай бігають, бо хочуть цього.»
  •  
    Біг, як джерело для творчості 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    "Про що я говорю, коли говорю про біг" - це автобіографічний роман Харукі Муракамі про його багаторічний біговий досвід. Автор розповідає, що саме підштовхнуло його до щоденних занять біговим спортом та яким чином біг допомагає йому розвиватися і творити. Харукі не просто спортсмен-любитель, а справжній учасник виснажливих багатогодинних бігових марафонів. Про останній вид змагань він описує у книзі декілька цікавих історій. У книзі автор також розповідає про своє особисте життя, про дружину, про написання книг та як він поєднує біг та письменництво.

    Так, Харукі у своєму романі розповідає, що біг допомагає йому писати романи. Автор навіть ділиться секретом, як у нього зародилася ідея написати декілька книг саме під час бігу. Харукі бігає кожного дня, описує користь від занять цим видом спорту. Він так цікаво та захопливо описує своє захоплення, що хочеться взяти свої кросівки, вийти на вулицю і бігти, бігти, бігти.

    Дуже мотивуюча книга стосовно бігу. Я, як людина, котра бігає не надто часто, після прочитання цього роману, вирішив хоча би декілька разів на тиждень приділяти біговим заняттям. Дякую, Харукі Муракамі за такий чудовий поштовх та прекрасну книгу!
  •  
    Книга не зовсім про біг...
    "Про що я говорю коли говорю про біг" Муракамі я мав бажання прочитати ще минулого року, але все ніяк не складалося: то часу не вистачало, то на перший план списку бажань виходили інші видання, то не було її в українському перекладі. Хочу зазначити, що з самим автором до цього я не був знайомий, тобто не те щоб особисто - жодної його роботи до цього не читав, хоча завжди хотів. Аж ось вимушений карантин і рекомендація "Run Ukraine" - зробили свою справу і зорі таки зійшлись.

    Перше враження: книга, власне, не про біг... Тобто частково про біг, але в основному - про самого автора. Така собі гонзо-журналістика від Харукі Муракамі про самопізнання через біг.

    Що сподобалось: легкий, доступний і оригінальний стиль автора - зайшли на ура. Тепер я починаю розуміти за що мільйони читачів люблять Муракамі. Про біг написано достатньо книг, але так, як це зробив Муракамі, мабуть, не робив ніхто. Книга радше розповідає не про сам біг, як прикладну дисципліну чи хоббі, а про біг - як інструмент самоаналізу, місцями навіть самокопання автора в глибинах свого внутрішнього Я. Також, сподобалось саме видання від Yakaboo Publishing - якісний папір, який не хочеться випускати з рук.

    Що не сподобалось: все дуже швидко закінчилось і 154 сторінки чудового тексту промайнули зі спринтерською швидкістю. Хотілось продовження, хотілось читати ще)

    Висновок: Однозначно варто прочитати усім, хто захоплюється творчістю вказаного автора, оскільки через цю книгу ви зможете краще пізнати самого Муракамі. Також цікавою книга буде і тим, хто до цього жодного твору цього легендарного японця не читав, оскільки це видання стане хорошою відправною точкою для знайомства з ним. Якщо ви бігун і шукаєте прикладний матеріал для покращення своїх тренувань, змагань і т.д. - то ця книга не для вас, так як у неї дещо інші функції, вона радше про психологічний, медитативний бік бігу, а не про його функціональну сторону.
  •  
    Велика порція мотивації
    Давно чув за цю книжку, але все якось не доходили руки, та все ж таки настав її час. Вже близько 5 років я займаюсь бігом, було два марафона і декілька половинок, але останнім часом почала пропадати мотивація продовжувати далі. Бігу стало менше, а приймати участь в офіційних стартах взагалі перестав бачити сенс. І саме тоді настав час Харукі Муракамі для мене. Кожен побачить в цій книзі щось своє, для мене вона стала порцією мотивації, якої мені так не вистачало, щоб знову почати планувати участь у стартах, і навіть задуматись над тріатлоном. Хоча книжка не зовсім про біг і про спорт, вона більше про силу волі, про боротьбу зі стражданнями, про незламність характеру. Всі ці риси притаманні бігунам но довгу дистанцію. Під час читання я по іншому поглянув на біг, та й взагалі на життя, поставив декілька цілей маленьких і масштабних, так що, особисто для мене, ця книжка виявилась дуже корисною і своєчасною. Написана книжка дуже простими словами про складні і важливі моменти з життя автора, читається на одному диханні за декілька днів.
    "Болю не уникнути. Страждання - це питання вибору" Харукі Муракамі
    P.S. Must read
  •  
    Марафон
    Збірка коротких новел «Про що я говорю, коли говорю про біг» авторства Харукі Муракамі, можна сприймати, як автобіографію, філософію або нон фікшн про біг і письменництво. Книжка вельми цікава, і написана живою мовою з типовим стилем Муракамі. Автор розповідає про своє захоплення бігом на довгі дистанції, що саме його до цього спонукало, паралельно розповідаючи про своє заняття літературою й бізнесом(така собі коротка автобіографія в літературному стилі). Насправді Муракамі весь час акцентує увагу в своїй книзі на тому, як важливо для нього, як письменника, займатися бігом, адже ці дві речі він вважає не розривними. Книжка читається легко й швидко, в ній присутня філософська складова, такий собі життєвий досвід, яким автор ділиться з нами. Щодо перекладу, то він мені сподобався, сама книжка зароблена якісно, папір цупкий, не зважаючи, що палітурка м’яка, книжка тримається міцно. Після цієї книжки захотілося ще більше почитати Муракамі. Тому чекатиму на анонси українських видавництв нових перекладів автора, адже він вартий уваги.
  •  
    Рецензія на книгу "Про що я говорю, коли говорю про біг"
    Багато чула про письменника Харукі Муракамі, але ще не читала жодної його книги. Тому моє перше знайомство із Муракамі вийшло, як із бігуном, а не як із письменником. По суті, це автобіографія автора, яку він відкриває не через переживання, а більше про певні факти та досягнення свого життя. У цій книзі Харукі Муракамі розповідає, як у його житті з'явився біг, а потім тріатлон, як це допомагає його творчості, та який вплив на його життя має біг.Чудові і постійні аналогії, які показує Муракамі між бігом і письменницьким ремеслом, роблять книгу цікавішою. Якщо вам і не захочеться взятись за письмо чи почати вставати заради ранкового бігу, після цієї книги ви точно по-іншому будете дивитись на розподіл свого часу, та навіть при дуже високій завантаженості саме розумовою працею, захочете знайти час і можливість для якихось фізичних занять. Попри те, що участь у марафонах, і тим більше ультрамарафонах, є дуже виснажливою для людського організму, письменник через свій досвід відкриває біг як спосіб відволіктись від рутини та змусити мозок працювати по-іншому, а не тільки ноги.
  •  
    Ніби розмова з товаришем
    Бувають книжки, що читаються важко, бувають, що хочеться розтягувати читання, а бувають, що книжка, як розмова з товаришем на улюблену тему.
    Це моє перше знайомство з Харукі Муракамі. Я багато чув про його творчість від дружини, що прочитала всі його твори і дуже здивувався, коли почув, що вона цю книжку не читала, як я зрозумів, тому що це книжка про біг і скоріше за все це не цікаво.
    Насправді ця книжка ближча до автобіографії, де автор відкриває двері в свій власний світ, розказує цікаві факти про себе і "як" і найголовніше "чому" він прийшов до бігу, а потім до тріатлону.

    Я бігаю і готуюся до свого першого старту по тріатлону і знаю, що це спільнота однодумців, де можна приємно поговорити на спільні теми, обмінятися досвідом чи просто поділитися кумедними випадками. Так вийшло і з цією книгою. Це була тепла, душевна розмова з цікавими фактами і яка читається з захопленням. Особливо цікавим для мене була описана тема плавання, а також ультрамарафону. Так вийшло, що ця книжка поїхала з нами в відпустку і ми її читали вдвох з дружиною майже одночасно і навіть інколи не могли поділити.
    Дружині дуже сподобалося. Це була можливість для неї подивитися на Харукі та світ бігу і тріатлону з ще однієї перспективи.

    Рекомендую читати всім, навіть якщо ви не цікавитися бігом, ви знайдете багато цікавого і корисного. Як мінімум відкриєте для себе пару альбомів різних виконавців, які слухає Харукі під час своїх пробіжок.
  •  
    Біг це просто
    Коли людина каже, що вона немає часу на заняття спортом, то однозначно така людина лукавить. Перш за все тому, що 15-20 хвилин на день можна відвести для звичайної розминки. Тим більше тридцять хвилин для бігу два-три рази на тиждень можна знайти. Для цього виду спорту не потрібні спеціальні зали чи тренажери. Достатньо всього лише взути зручне спортивне взуття та зробити перший крок. Отож, як запевняє автор, відсутність часу це лише звичайна відмовка. Справжня ж причина небажання людини займатися спортом дуже банальна - це звичайна відсутність мотивації. Автор показує на власному прикладі та пояснює чому він почав бігати та як він мотивував себе до бігових занять. На прикладі свого хобі, яким для Муракамі став біг, автор показує, що людина повинна займатися тим, що приносить їй задоволення та заспокоює душу. Для Муракамі біг це своєрідний спосіб усамітнитися зі своїми думками та зайнятися самоаналізом. Книга написана у легкій формі розповіді, яку ти слухаєш з великим задоволенням, адже автор не каже, що ти повинен слідувати його прикладу. Муракамі просто показує свій шлях до занять бігом.
  •  
    Симбіоз літератури та спорту
    Для мене ця книжка стала особливим досвідом. Її родзинка полягає у сповіді письменника і бігуна, двох іпостасей, які мене наразі ледь не найбільше приваблюють у літературі. Люблю дізнаватись, як автори пишуть, де шукають натхнення, що їх мотивує, які є очікування і як вони сприймають успіх чи провал свого літературного твору. Читаючи про те, як письменники організовують свій простір і письменницьку рутину, аналізую, що з цього можна взяти і привнести у власне життя. Харукі Муракамі не розкриває надзвичайних секретів, просто описує свій день: пробудження з пташками, робота з текстом до обіду, потім пробіжка на 8-10 км, домашні справи, читання і ранній сон. Ділиться, що почав займатись бігом, коли повністю присвятив себе літературній кар'єрі і відчув, що сидячи на місці (а без цього у роботі письменника ніяк не обійтись) почав активно набирати вагу і відчував постійний брак руху. Біг для нього став найпростішим рішенням. Він не вимагав ані значних фінансових вливань, ані надскадного екіпірування. Тож одного разу він просто вийшов надвір і побіг. І продовжив це робити понад 30 років. Харукі Муракамі бігав на різних континентах, заради задоволення і аби випробувати себе на витривалість, для відчуття єдності з іншими спортсменами та заради можливості побути наодинці. Відкривав нові міста, дивився на них зсередини і давав новим ідеям підкорювати себе і виливати враження у тексти.
  •  
    О беге
    "Я отношусь к типу людей, которые любят и ценят уединение. Я люблю быть один. Или вернее так: быть одному мне совсем нетрудно"

    Я очень редко читаю не художественную литературу. Да и Мураками не читала как-то)
    Но когда увидела, что книга про бег - сразу захотелось прочитать.

    Я люблю бег. Я увлечена бегом. Думаю, все кто бегают - меня поймут.
    Но когда я читала про достижения Харуки - у меня просто округливались глаза. Это просто нереально. Такие сумасшедшие марафоны. Десятки и даже сотни километров. Как это возможно преодолеть - я не представляю.
    Но тут есть одна фраза, которая очень точно отображает отношения автора к поставленным целям.
    "Причина моего провала очевидна: я мало тренировался. И кроме того, я мало тренировался. И еще — я мало тренировался. Это если так, вкратце"

    Упорство, огромное упорство! И сила воли.

    Бег - это уже не просто занятия спортом. Это стиль жизни.

    Очень мотивирующая книга. И для бегающих людей. И нет.
    Желание взять кроссовки возникнет однозначно.
    А воплотите ли Вы это желание в жизнь - решать Вам.
  •  
    Біг - це дисціпліна
    "Про що я говорю, коли говорю про біг" - нова книга самого знаменитого майстра сучасної японської літератури, а саме Харукі Муракамі. Ця книга - збірки, за його словами, «замальовки про біг, але ніяк не секретів здорового способу життя. З фірмової легкістю і недомовленістю, віртуозно балансуючи на межі побутового нарису і алегорії, Муракамі фіксує свої роздуми про біг, який скуповує в силу щоденного повторення «якусь медитативну сутність».

    Це дуже легка книга для читання. Більше скажу: після прочитання всієї книги точно хочеться почати бігати. Але в книзі йдеться не тільки про біг. Мені здається, що автор хотів сказати, що головне велика (навіть, масштабна ціль), а також те, що варто вірити в себе, коли всі не вірять. Книга також нагадує, що головне робити те, що любиш, щоб бути щасливим, навіть, якщо періодично наздоганяє лінь і хочеться просто полежати, коли надворі дощ.

    Харукі Муракамі, дякуємо за такий чудовий поштовх та прекрасну книгу!
    Yakaboo publishing, дякуємо за Вашу роботу та за книги нон-фікшн!


  •  
    Чудова книга!
    Дуже полюбляю творчість Харукі Муракамі, тож коли вийшла автобіографічна книга автора "Про що я говорю, коли говорю про біг" я не змогла пройти повз. Крім того, я також полюбляю зранку бігати тож книга стала цікавішою вдвічі.

    Передусім варто зазначити, що книга присвячена саме роздумам автора та його розповіді про те чому він полюбляє біг, а не бігу як окремому виду спорту. Тож якщо Ви шукаєте практичний посібник, ця книга не для Вас.

    Для Харукі біг це не просто 20-ти хвилинна пробіжка в парку. Для письменника це можливість пізнати себе та отримати нову порцію натхнення і вражень. Крім того, автор настільки детально розповідає про свої марафони, участь у професійних змаганнях, що починаєш захоплюватися рішучістю та силою волі письменника.
    Відверто кажучи, особисто для мене іноді зранку важно змусити себе прокинутися раніше й зібратися на пробіжку. Але тепер в такі моменти згадую книгу Муракамі і те як автор завзято ставиться до бігу і стає просто соромно за себе. Дуже вдячна письменнику за цю книгу, вона допомогла мені стати більш відповідальною та самоорганізованішою.
  •  
    Біг очима і відчуттями бігуна, дуже мотивує!
    "Словом, ось так я почав бігати. На той час мені вже було 33. Досі молодий, проте вже не юнак. Ісус Христос помер у цьому віці. Скотт Фіцджеральд у цьому віці зійшов на манівці. Що ж до мене, то в цьому віці я народився як бігун - і з невеличким запізненням стартував як письменник."

    Ця книга - доволі цікава збірка есеїв Муракамі, його думки, його бачення себе у світі (дуже японське, до речі бачення), його роздуми про біг, про письменництво, про людей, про здоров'я і мотивацію.

    Ця книга не навчить вас бігати. Радше, вона надихне почати щось робити: біг, велосипед, плавання, триатлон. Тільки-но вдумайтесь, людина яка почала бігати в 33 роки, вже наступного року подолала марафонську дистанцію, і продовжує це робити щороку (на момент написання книги він подолав 25 марафонів). Восени - марафон, навесні - триатлонська дистанція. Мене вразив його досвід ультрамарафону: 100 км за менш ніж 12 годин.
    Викликало посмішку відношення до триатлону: якщо для Муракамі біг - то природньо, а велосипед - то тортури; в моєму світі все навпаки :)

    Мені було цікаво читати і вчитуватись. За останні бозна-скільки книжок, ця маленька збірка формату мого записника, залишила пособі ~20 цитат, які мене зачепили (зазвичай на книгу якщо 2-3 цитати випадає, то вже круто). Я побувала в голові у бігуна, подивилася на біг очима людини яка це любить. Дивно, незвично, цікаво.
  •  
    Біг
    Харукі Муракамі автор не лише художніх творів, у його доробку також є і документальні книги. Книга «Про що я говорю, коли говорю про біг» якраз і є частиною такого доробку автора. Як на мене ця книга є не просто мотиваційною, вона ще й є автобіографічною. І саме завдяки цьому читач може краще зрозуміти особистість письменника, побачити його з іншого боку, не лише як автора популярних книг, але й людину, яка не боїться працювати над собою.
    Це книга про те, чому автор почав займатися бігом, як видом спорту. Які він знаходив аргументи для того, щоб переконати себе в необхідності ним займатися, як він боровся із самим собою.
    Книга настільки цікаво написана, що мимоволі задумаєшся, а чи не почати й собі займатися спортом, який тобі під силу. І відразу розумієш, що всі відмовки, які ти придумуєш для себе не працюють, адже рух продовжує життя.
    Як на мене чудова мотиваційна книга написана без зайвої водички та інших порад у стилі тренінгів, після прочитання якої розумієш, автор не лише пише про біг, він дійсно любить його, і закликає всіх інших теж пройнятися любов’ю до цього виду спорту.
  •  
    Про що я думаю, коли читаю цю книгу.
    Спробуйте вийти на легку пробіжку і прослідкуйте за ходом ваших думок... Відчуваєте, цей приплив філософських ідей) Муракамі, біг, філософія - одразу очікуєш, якоїсь неймовірної премудрості про спортивні подвиги, але ні, зовсім.
    Харукі не розповість вам про "чудодійну мотивацію" або історію "як я ЗМІГ бігти", ні. Натомість, він викладе на сторінках своє реалістичне бачення життя людини-аматора у спорті. Кожен наступний розділ, це історія, яка розкладає по поличках усі плюси та мінуси двох течій життя Муракамі, а саме - біг та письменство. Так, про майстерність слова ви тут теж знайдете чимало цікавого.
    Порівняння двох сфер, ніби Інь та Янь, супроводжують автора. Він розвінчує усю романтичність того "легкого" бігу про, якого всі звикли думати. Піт, закам'янілі ноги, пекуче сонце Греції, проливні дощі Нової Англії, сподівання, страхи, невдачі, тренування, втома, знову невдачі, але поруч із усім цим величезне бажання, цікавість, впертість, наполегливість, щирість та радість. Він радів не результатам, а можливостям, які подарували йому біг та письмо. Нові знайомства, нові книги, нові траси - Харукі повністю віддає себе кожному заняттю, не важливо, що саме: клятий трейл на сто кілометрів, робота в барі чи виступ перед студентами, адже " якщо я біжу (рухаюсь) - я існую".
 
Характеристики Про що я говорю, коли говорю про біг
Автор
Харукі Муракамі
Видавництво
Yakaboo Publishing
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Олександр Михельсон
Кількість сторінок
160
Ілюстрації
Чорно-білі
Формат
125х185 мм
Палітурка
М'яка
Папір
Офсетний
ISBN
978-617-7544-43-1
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Японії
Література за періодами
Сучасна література
 

Про автора Про що я говорю, коли говорю про біг