Як і будь-яка збірка, ця залишила суперечливе враження: не всі оповідання сподобалися, деякі були дивними, до того ж проблеми, які Драйзер піднімає завжди будуть актуальними, але важкими для сприйняття та обмірковування. Що варто сказати про книгу: по-перше, якщо це ваше перше знайомство з творчістю автора буде важкувато. Драйзер він такий - його не можна сісти і поглинути за день (звичайно, якщо ви не людина залюблена в американську літературу початку ХХ століття). По-друге, читайте по оповіданню на день - краще плавати на поверхні, щоб не втонути. Деякі з цих оповідань справляють відверто гнітюче враження, навіть виникає бажання закрити книгу й більше до неї не повертатися. Та це напевно і є талант - писати так, щоб проймало до душі і неможливо було залишитися байдужим. Можна помітити, що структура книги побудована так, щоб кожне наступне оповідання занурювало читача трішки глибше у Всесвіт автора ніж попереднє. Вони всі багатошарові і їх треба читати постійно шукаючи якесь інше значення, ніж спадало на перший погляд. Загалом, мені сподобалася книга, подумую про те, щоб спробувати почитати щось із романів Драйзера.