Олівер - сирота, що народився в робітничому домі. З народження його супроводжували голод, знущання та бідність. На його долю випадає безліч пригод та труднощів, від яких зламався б і дорослий. Але йому вдається зберегти чистоту серця. Цікава історія, багато пригод, несподіванок, англійський гумор та сарказм автора (за це йому окрема подяка) створюють чудову атмосферу. Для мене було декілька моментів, які трохи зіпсували враження. 1. Антисемітизм. Всі герої-євреї тут негативні. Бридкі, злі, жадібні. Так як я люблю читати на тему Голокосту, то такі моменти чіпляють за живе. Впевнена, що серед цієї нації (як і серед будь-якої іншої) є люди зовсім різні - добрі та злі, злодії та чесні. 2. Розумію, що тут більше питання не до автора, а до часу. Коли описують страту злочинців (чи підготовку до неї), то люди йдуть дивитися на повішання як на свято. Беруть друзів, дітей. В мене таке не вкладається в голові - як можна добровільно йти дивитися на таке??? В усьому іншому - книга чудова. Раджу

Это одна из тех книг, которые брали для школы. Издание выбрали это по причине твердой обложки и удобного шрифта, ведь книга довольно объемная и ребенку с ней нужно будет провести довольно много времени. Думаю именно такие истории и необходимо читать подрастающим детям, очень рада что их в последнее время включают в школьную программу. История конечно очень печальная, даже я бы сказала мрачная но именно такие истории и способны вызвать у детей чувство - жалости перед детьми, которым приходится очень много страдать, работать только потому что им не повезло быть бедными и никто о них не заботится так как полагается. Так же эта история о личном выборе ребенка, о том, как несмотря на ужасные поступки которые от него требуют взрослые, так же оставаться в то же время добрым и честным человеком. Эти терзания души автору удалось очень четко показать. Конечно из-за специфического языка книга читается очень тяжело, есть моменты которые хочется просто пролистать, но все же для души, для того чтобы напомнить себе что такое человек, думаю эта книга станет хорошим путеводителем как для детей так и для взрослых.

Пригоди Олівера Твіста - книга, яку, мабуть, читали всі. Колись давно, в школі. Я теж читала, мало що запам'ятала і не можу сказати, що мені книга тоді прям сильно сподобалась. Тепер, перечитавши в більш дорослому віці, я можу краще зрозуміти, про що саме розповідав Чарльз Діккенс. Він розповідає про несправедливий соціальний устрій, про шалену прірву між життям багатих та бідних. Про те, яким нещасливим може бути життя дитини, якій не пощастило народитися в хорошій і багатій сім'ї. Тут ми бачимо багато колоритних персонажів. Це і працівники дитячого притулку, і грабіжники та злочинці, інші діти, які знущаються з інших тільки тому, що з них насміхаються дорослі, от вони і повторюють за ними. Сама книга дуже реалістична, однак фінал дуже ідеалістичний, романтичний і у нього важко повірити. Хоча, звісно, хочеться вірити, що всі самотні і покинути діти рано чи пізно знайдуть свою родину, своє щастя, своє місце в світі. Цьому роману вже скоро 200 років, але він досі актуальний. Досі на наших вулицях є багато дітей, які нікому не потрібні і які, так само як і Олівер Твіст, чекають на свою родину.