Дивовижно цікава література писалася в Україні у 1920-х роках! Читати — не відірватися. Перегони, стрілянина, наукові досліди, таємниці і навіть зомбі. І хоч майже 100 років тому це було чистісінькою фантастикою, зараз більшість із описаного уже стала реальністю (крім зомбі, сподіваюся). "Прекрасні катастрофи" — не менш чудова детективно-фантастична повість Юрія Смолича, ніж її назва. Розпочинається усе досить буденно: студентка-комсомолка-спортсменка-і просто красуня Юлія Сахно приїздить до Румунії з метою відвідати господарство відомого в тих краях, та й в усьому світі, доктора Гальванеску. Сахно (у книзі її називають лише за прізвищем, я спершу думала, що це взагалі таке грузинське ім’я ) навчається у Берліні на агронома, ось її і відрядили пороздивлятися, що і як. Сам же Гальванеску суцільно оповитий таємницями. Навколишні селяни бояться його гірше диявола, але нічого не розповідають. Врожаї його господарства в декілька десятків разів перевищують середньостатистичні, але він жодним словом не ділиться, як так. Площа господарства величезна, але ніде не видно жоднісінького працівника. Тільки лакей, моторошний на вигляд, а на додачу ще й сліпо-глухо-німий, що, однак, не заважає йому виконувати усі вказівки доктора абсолютно бездоганно… Гальванеску категорично забороняє Сахно роздивлятися будь-що без його дозволу й супроводу і навіть не погоджується відповідати на її запитання. Однак цікавість не тільки кішку згубила, а й не одну молоду дівчину, тож Сахно вирішує дізнатися про все самотужки. Напевно, у підлітковому віці ця книга мене б надзвичайно захопила. Зараз, звісно, уже не так, але якщо пригадати, коли вона написалася, подих перехоплює. Не один Бредбері передбачив розвиток наук і технології! Тут і пересадка органів, і вай-фай, і роботи, і сучасна агрономія… Словом, читайте, нудно не буде! Тим паче, що Видавництво Грані-Т видало (щоправда, ще у 2010) повість у такому цікавому виданні.