Правда
Паперова книга | Код товару 802666
Yakaboo 4.9/5
Автор
Террі Пратчетт
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Дискосвіт
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
2000
Перекладач
Олександр Міхельсон
Кількість сторінок
456

Усе про книжку Правда

«Правда» - один із найяскравіших позациклових творів у серії «Дискосвіт» майстра гумористичних фентезійних романів Террі Пратчетта. Тонка межа між фактами й чутками, жарти й алюзії надійно вплітають «Правду» у сучасні реалії і творять майстерну сатиру на інформаційну сферу та суспільство загалом. А особлива, інтелектуальна і разом з тим проста філософія, несподівані стилістичні прийоми, натяки на класичні твори та явища поп-культури гарантують насолоду від читання.

Пориньте у карколомні пригоди Вільяма де Ворда, засновника першої у Дискосвіті газети «Анк-морпоркський Час». Де Вордові доведеться експериментувати, боротися з конкурентом-таблоїдом та його вигадками, наживати впливових ворогів та створювати перші журналістські стандарти.

Характеристики
Автор
Террі Пратчетт
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Дискосвіт
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
2000
Перекладач
Олександр Міхельсон
Кількість сторінок
456
Рецензії
  •  
    Гумор + магія 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Думаю, вже всі наслухані про те хто такий Террі Пратчетт і чим цікавий вигаданий ним світ, адже цей автор написав досить багато класнючих книг, дія яких відбувається у Дискосвіті.
    "Правду" я привезла із цьогорічного Форуму видавців, бо не могла встояти перед чудесним оформленням книги: вона настільки приємна на дотик, що просто отримуєш окреме задоволення, лише тримаючи її в руках. Переклад Олександра Михельсона чудовий, а його примітки інколи додавали окремої "перчинки" до сюжету (наприклад: "Висловлювання пана Тюльпана є типовими прикладами побутового расиста принизливими характеристиками тролів, гномів та зомбі"). Також у книги прекрасний папір і, для повного щастя книголюба, ляссе.
    Тепер щодо самого твору. "Правда" - роман поза циклами, тому він є хорошим варіантом, щоб розпочати знайомство з творчістю автора саме з нього. Сюжет книги крутиться навколо газетної справи, про що можна судити по обкладинці, і те наскільки тонко автор іронізує над реаліями нашого життя і сучасної преси зокрема, змушує якщо не сміятися вголос, то усміхатись до болю в щоках.
    Пратчетт уміє вводити до своїх романів колоритних персонажів, які вмощуються у твоєму серці зі всіма своїми валізками і відмовляються з’їжджати (і на першому місці для мене це Смерть і Щурик Смерть). Тут таким персонажем для мене став Отто - вампір-фотокореспондент, який декламує вірші, щоб побороти свою пристрасть до рідини, яка починається на букву "ка". Ну хіба він не няшка?)
    Зараз на моїй книжковій поличці лежить все ще запакований в плівку "Колір магії" і гріє моє серце. Я дуже сподіваюсь, що видавництво Старого Лева видасть наступні книги вже найближчим часом і я зможу прочитати його, бо жити без запасу нечитаних книг Пратчета на моїх полицях я категорично відмовляюсь! Схрещую пальці в надії, що ВСЛ видасть усі книги Пратчетта, особливо цикли про пана Смерть та про відьмочок.
  •  
    Іронічна казка про силу надрукованого слова 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Террі Пратчетт - британський письменник, який створив понад 60 іронічних творів про магічний світ, відомий як “Плаский світ”. Всі історії відбуваються в одному світі, який тримає на собі велетенська черепаха, і діляться на різні підцикли, тож кожен знайде собі тематику до душі. Але головне питання - з чого починати знайомство? Я дуже раджу почати з “Правди”, яка йде поза циклами і не прив’язана до певної хронології.

    “Наприклад, гноми навчились перетворювати свинець на золото у важкий спосіб. Відмінність його від легкого полягає в тому, що важкий спосіб працює” (с) “Правда”

    І читачі дізнаються в чому секрет.

    “Правда” - історія про створення першої газети в місті Анк-Морпорк і таємничі події, пов'язані зі спробою крадіжки казни (злочинна влада? державний переворот?). Думаю, всі хто працює в журналістській сфері не залишаться байдужими до книги (“щоб не плакать я сміялась”, і сміятись доведеться постійно).

    Інформаційні війни, що таке правда і як її донести читачеві, професіонали, які долають власну смерть, щоб газета мала гарні світлини, власне, сам Смерть (мій улюбленець серед персонажів Пратчетта) і бурхливе життя міста з усіма його звичайними і надзвичайними мешканцями.

    Окремо хочу відзначити обкладинку книги - приємна на дотик, стильно оформлена і просто провокує зібрати всю коллекцію книг (в українському перекладі поки наявні дві - "Правда і "Колір магії", але, сподіваюсь, видавництво продовжить випускати твори Пратчетта)
Купити - Правда
Правда
180 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Террі Пратчетт
Террі Пратчетт

Террі Пратчетт - один з найпопулярніших англійських авторів. Його книги виходять багатомільйонними тиражами. А без придуманого ним Плаского світу жанр фентезі був би іншим. Тим, хто любить глибоку, іронічну і при цьому

Детальніше

Рецензії Правда

4.9/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Гумор + магія 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Думаю, вже всі наслухані про те хто такий Террі Пратчетт і чим цікавий вигаданий ним світ, адже цей автор написав досить багато класнючих книг, дія яких відбувається у Дискосвіті.
    "Правду" я привезла із цьогорічного Форуму видавців, бо не могла встояти перед чудесним оформленням книги: вона настільки приємна на дотик, що просто отримуєш окреме задоволення, лише тримаючи її в руках. Переклад Олександра Михельсона чудовий, а його примітки інколи додавали окремої "перчинки" до сюжету (наприклад: "Висловлювання пана Тюльпана є типовими прикладами побутового расиста принизливими характеристиками тролів, гномів та зомбі"). Також у книги прекрасний папір і, для повного щастя книголюба, ляссе.
    Тепер щодо самого твору. "Правда" - роман поза циклами, тому він є хорошим варіантом, щоб розпочати знайомство з творчістю автора саме з нього. Сюжет книги крутиться навколо газетної справи, про що можна судити по обкладинці, і те наскільки тонко автор іронізує над реаліями нашого життя і сучасної преси зокрема, змушує якщо не сміятися вголос, то усміхатись до болю в щоках.
    Пратчетт уміє вводити до своїх романів колоритних персонажів, які вмощуються у твоєму серці зі всіма своїми валізками і відмовляються з’їжджати (і на першому місці для мене це Смерть і Щурик Смерть). Тут таким персонажем для мене став Отто - вампір-фотокореспондент, який декламує вірші, щоб побороти свою пристрасть до рідини, яка починається на букву "ка". Ну хіба він не няшка?)
    Зараз на моїй книжковій поличці лежить все ще запакований в плівку "Колір магії" і гріє моє серце. Я дуже сподіваюсь, що видавництво Старого Лева видасть наступні книги вже найближчим часом і я зможу прочитати його, бо жити без запасу нечитаних книг Пратчета на моїх полицях я категорично відмовляюсь! Схрещую пальці в надії, що ВСЛ видасть усі книги Пратчетта, особливо цикли про пана Смерть та про відьмочок.
  •  
    Іронічна казка про силу надрукованого слова 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Террі Пратчетт - британський письменник, який створив понад 60 іронічних творів про магічний світ, відомий як “Плаский світ”. Всі історії відбуваються в одному світі, який тримає на собі велетенська черепаха, і діляться на різні підцикли, тож кожен знайде собі тематику до душі. Але головне питання - з чого починати знайомство? Я дуже раджу почати з “Правди”, яка йде поза циклами і не прив’язана до певної хронології.

    “Наприклад, гноми навчились перетворювати свинець на золото у важкий спосіб. Відмінність його від легкого полягає в тому, що важкий спосіб працює” (с) “Правда”

    І читачі дізнаються в чому секрет.

    “Правда” - історія про створення першої газети в місті Анк-Морпорк і таємничі події, пов'язані зі спробою крадіжки казни (злочинна влада? державний переворот?). Думаю, всі хто працює в журналістській сфері не залишаться байдужими до книги (“щоб не плакать я сміялась”, і сміятись доведеться постійно).

    Інформаційні війни, що таке правда і як її донести читачеві, професіонали, які долають власну смерть, щоб газета мала гарні світлини, власне, сам Смерть (мій улюбленець серед персонажів Пратчетта) і бурхливе життя міста з усіма його звичайними і надзвичайними мешканцями.

    Окремо хочу відзначити обкладинку книги - приємна на дотик, стильно оформлена і просто провокує зібрати всю коллекцію книг (в українському перекладі поки наявні дві - "Правда і "Колір магії", але, сподіваюсь, видавництво продовжить випускати твори Пратчетта)
  •  
    Чи є правда у "Правді"? 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Що не кажіть, а осінь - це, мабуть, найсприятливіша пора з головою поринути у магічно-тепле читання. Довгими листопадовими вечорами, коли у вікно стукотить дощ, а в долонях парує горнятко запашного чаю, вибагливу читацьку душу, як-от моя, зігріє та звеселить вишукана книжка від Террі Пратчетта, з яким я познайомилася завдяки "Правді". Погодьтеся, лише один погляд на її обкладинку зацікавлює потенційного читача. Лише один дотик до палітурки - і Ви не захочете відпускати її з рук. Що вже казати, якщо відкриєте першу сторінку! Попереджаю: чтиво надовго затягує у свої лабета!)) Якщо чесно - поки не перегорнеться остання сторінка! Так, без магії тут не обійшлося! Але незвичайної)) Аристократичної, продуманої, британської у кожнісінькій букві, інтелектуально-філософської, і з неабияким гумором. Тож, якщо Ви ще досі не знайомі з творчістю легендарного англійського фентезійного письменника Террі Пратчетта, саме "Правда" може стати отією першою книжковою закоханістю, що цілком ймовірно, переросте у глибші почуття, зважаючи на те, що попереду - понад сорок книг!) Сподіваюсь, що моє улюблене "Видавництво Старого Лева" перекладе їх усі, а поки що з передчуттям ота-а-кенної насолоди візьмуся за "Колір магії").

    ...Ходять чутки, що гноми навчилися перетворювати свинець на золото! Те, над чим віками морочили голови алхіміки, стало під силу гномам, які, виявляється, здобувають його з допомогою... друкарського верстату! А от журналіст першої в Анк-Морпорку газети "Анк-Морпоркський Час", Вільям де Ворд, разом із своєю помічницею Сахарисою, беруться за розслідування справи замаху на секретаря Патриція. Тобто вони мають на меті дізнатися правду, проте пошуки істини шокуватимуть й самого журналіста...

    Окремо хочу зупинитись на українському перекладі від Олександра Михельсона: дуже класний та майстерний. Він, можна сказати, спростував поширену думку, що Пратчетта нереально перекласти. Можливо, та й ще так круто!
  •  
    тепер у мене з’явилася нова улюблена книга Пратчетта 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Назва: «Правда»
    Автор: Террі Пратчетт


    Свого часу Пратчетта перечитав з два десятка книжок. Один із найкращих взірців гумористичного фентезі. Особисто я перейняв дуже багато від його легкого, саркастичного стилю. І в деяких своїх перших книжках хотів щоб мій стиль письма був схожий саме на Пратчетта.

    І ось якось я отримав у подарунок від видавництва ВСЛ декілька книжок автора.
    Оскільки єдиною книгою автора яку я ще не читав була «Правда» то я і розпочав саме з неї.
    По-перше хочу сказати що оформлення для серії вибране просто чудове, хто б що не казав. Закладочка, бархатна тверда палітурка, і нехай вона з часом затреться, але під час читання саме ця обкладинка додавала відчуття, що я читаю якийсь дуже цінний фоліант. Окрема подяка дизайнерам за чудове оформлення. Я слідкував за виданнями Пратчетта різними мовами і вважаю що оформлення ВСЛ є найкращим.

    Отже про книгу. Це був перший роман автора який я читав українською. Переклад мені дуже сподобався, хоча на початку буду здивований, помітивши українську локалізацію деяких моментів – було цитування в тексті Океанна Ельзи та інші перли від перекладача. Але згодом до цього звикаєш. Трохи нагадало український переклад серіала «Альф» де замість відсилок на невідомих музикантів герой згадував Юрка Юрченка та інших зірок української естради. Мені дуже сподобалося, що перекладач робив велику пояснювальні зноски, де розжовував тлумачення слів та виразів в оригінальному тексті. Для мене це дуже важливо, так як мені завжди цікаво читати такі моменти саме в оригіналі.

    Незважаючи на те що книга величенька, читається дуже швидко. Сюжет цікавий. Герої живі. Історія створення першої Газети це щось. Я особисто полюбляю журналістські штучки та видавничі процеси, тому книга була написана немов саме для мене. Автор приділяє дуже багато уваги такім деталям, пояснює принципи роботи верстатів та оформлення текстових блоків. Але в той же час не обтяжує зайвою інформацією.
    «Правда» - це одна із останніх написаних автором книг, і я не очікував від неї багато. Бо на цей час жодна із книжок не переплюнула для мене його перші твори, такі як «Колір магії». Але «Правді» це вдалося, тому тепер у мене з’явилася нова улюблена книга Пратчетта.

    10 із 10 балів
  •  
    «Поки правда взується, брехня облетить весь світ» 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Ця книга не відноситься до жодного з підциклів, в ній нам розповідається про Вільяма де Ворда і я дуже вдячна, що перекладачі не намагалися перекласти прізвище головного героя, як це зробили в Росії, адже там нашого головного героя звуть Вільям де Словв- Словв –Карл. Він випускає новинні листи для дуже малої кількості вельможі, часом коректує листи, які хтось хоче надіслати своїм родичам в інші міста. Вільям просто збирає новини й записує їх, він не журналіст, адже для його новинного листа вистачає і тої невеликої кількості новин, про які й так майже всі знають.

    Але одного разу він знайомиться з гномами, які змайстрували верстальник станок і починаючи з цього моменту, наш Вільям з головою поринає у журналістську діяльність, адже тепер його новинний листок почав називатися Анк-Морпорською правдою і виходить він кожного дня і там декілька розворотів з часом дуже цікавими новинами про деяких політичних діячів, а також дуже розважальних, такі в яких говориться про овочі дивної форми.

    Починаючи збирати інформацію Вільям наймає Сахаристу, яка є дуже гідною дівчиною і тому поводить себе, як леді завжди й всюди. Наш головний герой за переслідуванням цікавих новин не помічає, як починає сам змінюватися, він потрошки загоряється ідеєю донести до всіх правду, яку від них приховують. В цій книзі постій повторюється один і той самий вислів «Поки правда взується, брехня облетить весь світ» і як на мене Вільям намагається довести, що правда це найголовніше, що повинно керувати журналістом.

    Я просто в неймовірному захваті від цієї книги, вона дуже легко читається, автор дуже точно підмічав абсурдні моменти роблячи їх ще абсурднішими, щоб читач міг зрозуміти, як виглядають люди, які поводять себе здавалося б на перший погляд правильно. Іронічність в цій книзі присутня на кожному кроці, всі події дуже динамічні та автор описує лише те, що безпосередньо стосується справи, не відволікаючись на сотню інших деталей, які не відіграють жодної ролі. Кожен герой по своєму індивідуальний і неповторний підкреслюючи характер героя відносячи його до тієї чи іншої раси, адже в книзі ми познайомилися з різноманітною кількістю рас таких як оборотні, вампіри, горгульї, зомбі, гноми.
  •  
    Рецензія 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    В романі "Правда", Террі Пратчетт описує появу першої в Анк-Морпорку, а можливо й в усьому Дискосвіті газети. Вільям де Ворд, шляхтич за походженням та бунтар за духом, зовсім випадково знайомиться з компанією підприємливих гномів, що навчилися перетворювати свинець в золото...за посередництва паперу. Так в життя Анк-Морпорку вривається вільна преса, під виглядом газети "Анк-Морпоркський Час", здатної захопити швидко зростаючу аудиторію, як перипетіями політичного життя міста, так і визначними статтями про овочі, що своєю будовою нагадують анатомічні частини людського тіла і то не завжди такі, про які говорять в голос в статечному гурті. Але там, де з'являється свобода слова, видрукованого на папері, завжди знайдуться ті, кому захочеться використати кілька кляпів. У боротьбі за права щойнонародженої журналістики де Ворду допомагають вірна помічниця, фотограф, чи то пак - іконограф вампір, суворі та підприємливі гноми та відчуття правоти у їхній нелегкій справі. Палиці ж в колеса встромляє ледь не половина вельмож міста, не рахуючи двійки зарізяк, готових вбити й за погляд, що їм не припав до душі. Загалом, книга трохи нагадує своєю сумбурністю Шоу Бені Гіла, правда з гумором у пана Пратчетта все ще краще. Книга дотепна, кумедна, подекуди говорить про серйозні речі, читається легко і жваво. Для мене це було перше знайомство з творчістю Пратчетта і я його обов'язково продовжу. Мені сподобалося.
  •  
    Найкращий)
    По-перше, хочу сказати велике дякую Видавництву Старого Лева за можливість читати книжки улюбленого автора на українській мові, а також за чудове оформлення обкладинок і самої книги)

    По-друге, дякую за чудовий переклад. Террі Пратчетт відомий своїм гумором, який має свою ізюминку. І, мабуть, інколи важко передати суть того чи іншого жарту. Але в цих книжках все чудово)

    Я в захваті від цієї серії і завжди чекаю нові книжки.

    Тепер про сюжет) Пратчетт просто неймовірно детально описує цілий світ. Світ, який чимось схожий на наш, але тісно пов'язаний з магією. Саме у такому світі живе головний герой, який разом з друзями (і не зовсім) вирішує відкрити першу в місті газету. Замість робітників - гноми, фотограф - вампір, який від спалаху камери може перетворитися на попіл, а репортерка - досить гарна і приємна дівчина....інколи...

    Але чи вдасться йому протриматись зі своєю ідеєю? Особливо коли "декому" в місті починають набридати допитливі репортери, які пхають свій ніс у все підряд. До того ж ідея починає розповсюджуватись і відомі гільдії відкривають свої газети, які друкують більш цікаві (хоч і вигадані) новини і мають більше коштів.

    А тут ще й правителя здається хтось підмінів... І державний переворот назріває... Стільки справ, стільки справ...

    Загалом, сюжет дуже насичений та цікавий. Було приємно читати. І гумор, і загадка, і магія... Ну просто чудово)

    Тому рекомендую всім. До того ж ця книга не входить до жодного циклу, вона сама по собі. А отже з неї дуже добре починати знайомство з Пратчеттом.
  •  
    Швидкий погляд в Правду.
    Якщо ваш погляд впав на цю дивовижну книгу, тоді негайно зупиніться та придбайте, тому що в ній на вас чекатимуть чудернацькі герої з світової серії "Дискосвіт" від відомого Террі Пратчетта.

    І ось ваша пригода починається з обкладинки, яка своїм видом привабила не одну людину, так ось, одним із головних героїв книги, буде син Вельможного Де Ворда - Вільям, який мешкає в магічному місті Анк Морпоку разом з перевертнями, зомбі, тролями.. Тай різноманітними гільдіями та не великою купкою поліцаїв. В місцині завжди димно, але іноді можлива злива із собак. Після знайомства з гномом Ґуніллой Доброгіром та його діяльністю, життя Вільяма почне змінюватися семимильними кроками, також після створення газети "Час" та до заклику Сахариси, ще одного героя книги, працювати разом з ним, вони створюватимуть новини, котрі перевернуть все місто з ніг до голови, звичайно якщо ця голова в когось буде.. головним гаслом газети було те, що "Правда зробить вас вільними" та правда в тому, що вона лише додала проблем. Але не забуваймо про не менш важливих персон. Пана Шпильку, та естета пана Тюльпана, ці два хлопця ще ті шибайголови, в прямому смислі цього слова, а ще на вас чекатимуть пан Нудль ВДВ, Гаррі король, старий тхір Рон, Патрицій, вампфір Отто та його темне сфітло.. Книга має чудовий переклад та відтворена в комедійному стилі з декількома відхиленням в наукову сторону. Тому якщо ви бажаєте побувати в Анк Морпоку тай побачити все своїми очима, тоді скоріше скоріше хапайте екземпляр та гайда в неймовірний світ, який побудував автор.
  •  
    Виробничий роман в тилі фентезі
    Я багато чула про Дискосвіт Пратчетта і знала, що рано чи пізно мушу з ним познайомитися, щоб зрозуміти, за що всі оті дифірамби. Тож коли ВСЛ взялося за видання цієї серії, не втрималася.
    "Правда" - роман позацикловий, але далеко не перший (насправді аж 25-ий, якщо рахувати по часу написання). Тобто, тут немає вираженої прив'язки до попередніх книг, світ уже створений та виписаний, стиль впевнений, тому, якби мені не сподобалося, з цим світом можна було б легко попрощатися. Але мені сподобалося і прощатися не хочеться зовсім. Звісно, це зовсім не звичне традиційне фентезі, але коли до цього готовий (хоча при першому знайомстві навряд чи хтось може бути готовий))), то втягуєшся легше.
    Гноми, вампіри, перевертні... Ці казкові істоти існують в літературі в стількох варіантах, що важко уявити, як тут ще можна здивувати. А виявляється можна. Проте я не буду описувати, як зображає їх Пратчетт - прочитайте самі. Лише скажу, що в "Правді" всі ці істоти (а ще чимало інших) займаються знайомими нашому світу речами - хтось друкує, хтось випускає газету, хтось фотографує, хтось займається розслідуванням... Але роблять вони все це в дуже дивному світі, використовуючи часом вкрай незвичні здібності або знайомі властивості зовсім по-іншому... Сатира чи іронія? Я так і не визначилася. І трохи того, й іншого, та ще добряче просто гумору. По суті, тут йдеться не лише про випуск першої газети в Анк-Морпорку, а й про журналістське розслідування, про політичні чвари, про недобросовісну конкуренцію... І все це в своєрідному фентезійному антуражі, з вкрай колоритними персонажами (а хіба в цьому світі можуть бути інші?). Однозначно, такий "виробничий" роман мені припав до смаку. Як і Дискосвіт.
    Окремо хочу відмітити видання. Книгу приємно тримати в руках та на власній поличці - ВСЛ, одним словом.
    Про переклад. Читала неодноразово, що Пратчетта досить важко перекладати, оскільки сам його стиль написання побудований на алюзіях, знайомих англомовному читачеві, як, власне, й імена героїв. Щодо самого тексту, то все зайшло досить вдало (щоправда, були б у мене знання з міфології та класичного фентезі кращі, то, можливо, більше б натяків знайшла), а от з іменами та власними назвами 50 на 50, як кажуть. То вони перекладені дослівно, як-от, наприклад, вул. Півнедзьоба чи Томас Мордобій, а то просто поданий англійський варіант (головного героя так і залишили Вільямом де Вордом). Це трохи плутає. Але, певне, це єдине нарікання, яке в мене є)))
  •  
    Брехня може перетнути світ швидше, ніж правда взує одну ногу
    "Правда" - позацикловий роман серії ”Дискосвіт", де панують правда та вигадки. Террі Пратчетт у своїй неповторній манері показав нам як працює газета, як створюються новини та яка тонка грань між правдою та брехнею.

    Вільям де Морт - головний герой твору, стає засновником першої газети в місті Анк-Морпорк. Його маленька команда допомагає йому знаходити новини та тримати газету на плаву. Але, на жаль, люди полюбляють більше читати вигадки конкурентів "жовтої преси". ”Брехня може перетнути світ швидше, ніж правда взує одну ногу" - ця фраза зустрічається в книзі дуже часто, а ще: ”Так написано в газеті, тому це правда". Після останньої фрази, я кожного разу дуже сміялася і захоплювалася проникливістю Террі Пратчетта.

    Одного разу в Анк-Морпорку стається подія, яка перевертає все з ніг на голову і Вільям з командою беруться за журналістське розслідування, щоб відшукати правду та знайти справжніх винних в скоєному злочині. І в кращих традиціях автора, герої потрапляють в халепи.

    Буду чесна - це дуже смачна книга! Вона така дотепна та іронічна, я хочу ще! А герої - це любов! Я тепер фанатка вампіра Отто та його акценту. Фентезі з таким тонким гумором ще треба пошукати. А ще й з елементами детективу, то взагалі не знайти. Взагалі, творчість Террі Пратчетта - це насолода, яку хочеться розтягувати і кайфувати.

    Дуже наполягаю всім прочитати "Правду" та побачити "чи здатен меч істини вразити дракона брехні".
  •  
    Правда
    «Поки правда взує одну ногу, брехня облетить у весь світ»

    Це вже моє друге знайомство з Сером Пратчеттам, проте не скажу, що ми з ним друзі не розлий вода.

    «Правда» не відносить до жодного з підциклів, тому вона - найкращий варіант для знайомства. Тут переплітаються персонажі з інших серій, але ніяких проблем з цим нема(гарантую). Ця книга просто ідеальне знайомство з Пратчеттом, з Дискосвітом, при цьому не потрібно повністю занурюватися у основні події.

    Сюжет крутиться навколо Вільяма де Ворда, який заснував першу у Дискосвіті газету. Він писав правду про тих, хто керує містом Анк-Морпонком. Але ж нікого не цікавить політика.

    Набагато швидше розкуповую статті про жінку, яка народила змію та дощ з собак.

    Вільям намагається донести промінчик правди людям, навіть попри загрозу власному життю.

    Персонажі тут дуже різноманітні і оригінальні: від зомбі-юристів до собак, що розмовляють. Найбільше мені сподобався Отто - вампір, який не переносив речовину на Ка. Проте пив іншу речовину- Какао
  •  
    "Правда" не залишить байдужим
    Пратчетт - новий для мене автор. Коли побачила видання українською, дуже зацікавилася. А коли ще побачила реакцію читачів вирішила познайомитися. "Правда" потрапила мені до рук після "Право на чари". Але обидва романи мені так припали до вподоби, що тепер я хочу читати Пратчетта ще і ще.
    "Правда" написана про правду. Ніби так просто, але і складно водночас. Книга про те, як в одному досить великому місті започатковується газетна справа і про труднощі, пов'язані з розповсюдженням правди. Про те, якою вона буває. Наштовхує на роздуми про роль ЗМІ і про те, як можна подати ту чи іншу інформацію. А ще про сприйняття правди людьми. Дуже часто людина швидше повірить у відверту брехню, ніж правді.
    За гумористичною, іронічною подачею Пратчетт приховує гострі соціальні теми. Це романи не просто для розваги. Але від них отримуєш неймовірне задоволення.
    У Пратчетта дуже круті персонажі. В цьому романі я просто насолоджувалася Отто-вампіром, такий колоритний. Цьому, звичайно, сприяв і крутий переклад, який адаптує текст Пратчетта під нас.
    Всім, хто любить магічний реалізм або бажає познайомитися з творчістю Пратчетта щиро рекомендую цей роман. Не пожалкуєте.
  •  
    Де Ворди?
    Одного дня, я прокинувся, і вирішив прочитати Террі Пратчетта, і вирішив підійти до цього питання ґрунтовно, тому розпочав із твору «Правда». Почну з поганого, перші 120 сторінок були жахливі, із динамікою були проблеми, із гумором теж, але, дуже велике «але» сталося далі. Історія набирала обертів, сюжет закручувався, і місцями був подібний на «Шерлока Голмса», тільки на місці Шерлока був Вільям Де Ворд, якому судилося створити першу газету в Анк Морпорку. Книга цікава, історія захоплює, але головне в ній це сенс, філософія буття, діалоги, які говорять про щось вічне, що як говорив Маленький Принц не можливо побачити очима, а лиш відчути серцем. Перекладач потрудився, адже книга не проста для перекладу, і він справився з цим добре. Гумору багато, можливо він не завжди заходить, але його досить і він якісний. Окремо історія це фізичний вигляд книги, то це взагалі бомба, адже від верстки до обкладинки до паперу, за такі гроші, хочеться подякувати Видавництву Старого Лева. Мої оцінка 4/5.
  •  
    Пока правда надевает башмаки, ложь успевает весь мир обежать.
    "Правда" - независимый роман фантаста Терри Пратчетта, который не относится ни к одному подциклу, но события этого произведения так же происходят на территории Плоского мира.
    Все началось с того, что кто-то запустил "утку", прокатившуюся по всему Анг-Морпорку: гномы научились превращать свинец в золото! А где-то в глубинах политической жизни того же города кое-то решает, что пора бы свергнуть патриция - лорда Витинари. Вот так вот рождаются новости, а значит нужна газета, ведь как еще люди узнают правду?
    У Терри Пратчетта получилась отличная сатира на работу журналистов и газет! Читается с таким интересом, и как иначе? Ведь фотограф в газете "Правда" вампир, который не пьет кровь, а разносят ее самые что ни на есть бродяги ( чтоб не сказать бомжи).
    Автор смог с позитивом передать достаточно актуальную тему - люди при власти пытаются скрыть свои манипуляции и беззаконие, но есть люди, которые не будут молчать.
    Вообще роман невероятный: и сюжет, и персонажи, и сатира - все на высоте!
    Однозначно, стоит прочитать эту книгу!
  •  
    Це Пратчетт, і цього часом достатньо!
    Кого ще взяти почитати для того, щоб трохи розслабитися, насолодитися добрим гумором, задуматися про деякі важливі теми, та отримати все-таки якісне літературне чтиво? Звісно, Пратчетта. І його "Правда" не виняток.

    Автор так гостро і влучно висміює сучасну пресу, що просто важко втриматися від усмішки та тіні тривожності, тому що не все так приємно, насправді. Вражає те, якою однаковою є преса для різних країн! Адже те, що висміює Террі Пратчетт, наскрізно проходить у різних землях.

    Конкуренція, видумана інформація, те, як журналісти люблять підкреслювати не завжди необхідне, введення інтерв'ю, а також те, що насправді цікавить людей (що часом було дуже сумно): вражає те, як було описано все, помічено все, і обрамлено у Дискосвіт. І не дивуйтеся, якщо будете сміятися голосно:)

    Окреме враження було від перекладу, іноді примітки перекладача були варті не меншої уваги, ніж сам текст. Тільки передача атмосфери часом через типові українські штучки, щоб нам це було більш зрозуміло, варта величезної поваги (зокрема, посміялась над згадкою популярних українських пісень)

    Позацикловий роман добрий для того, щоб закохати у себе ще неознайомленого з Пратчеттом читача, тому "Правду" рекомендую усім!
  •  
    Неоднозначні враження
    Це моє перше знайомство з Пратчеттом, і воно було неоднозначне. Мені зайшов його гумор і філософський підтекст, а ще яскраві персонажі (особливо вампір Отто), але сам сюжет і побудова тексту, я весь час ніби чогось не розуміла, ніби пропустила якийсь кусок, або ж чогось не знаю і не доганяю, що ж авто мав на увазі.

    Якщо коротко, то враження ніби гоблінський варіант Володаря перснів, де всі герої вирішили випустити газету, а ще яскрава пародія на Нью-Йорк і його жителів.

    Уявіть місто де живуть люди, вампіри, гноми, тролі, зомбі, гобліни, перевертні і купа іншої нечисті. У них є Правитель, якого хочуть усунути впливові кола (правда ж знайомо?), для цього вони наймають дуже і дуже жорстоку і дивну парочку: Пана Шпильку і Тюльпана, а в цей час гноми перетворюють свинець на золото, тобто майструють верстат. І молодий правдолюб Вільям де Ворд створює газету «Час», проводячи розслідування у справі правителя, далі все розкручено в кращих традиціях американських фільмів.

    Були моменти, коли я сміялась над жартами, хоча здається вповні зрозуміти можуть лише американці, і то не всі.
    Однозначно, спробую ще цього автора, а поки що 4/5.
  •  
    Правда
    "Правда" Террі Пратчетта - моя друга спроба "потоваришувати" із автором, після "Кольору магії", яка виявилася більш вдалою.

    "Ант-морпоркський Час" - перша у Дискосвіті газета, яку заснував його мешканець Вільям де Ворд. Як завжди, сер Пратчетт тонко, з притаманним йому почуттям гумору не лише пародіює фентезі, а й піджартовує над суспільством в цілому та над інформаційною сферою і ЗМІ зокрема.

    Тут і поневіряння журналіста в пошуках сенсації, і робота в інформаційному вакуумі, і конкуренція з недобросовісними суперниками, які брешуть, не червоніючи, аби лишень продажі зростали; і труднощі управління колективом редакції. Усе це тримається на ентузіазмі засновника і його команди в умовах абсолютної відсутності традицій і стандартів, - Вільямові їх доводиться встановлювати вже в процесі роботи.

    І написано це дуже легко, просто, з іронією і дуже життєво. Думаю, "Правда" викликає багато читацьких посмішок, її можна розбирати на цитати і цитувати у дружніх компаніях. Особливо високо повинні оцінити цей роман люди, чия діяльність так чи інакше пов'язана із наданням інформаційних послуг.

  •  
    чудове знайомство з Пратчеттом
    якщо ви думаєте, що очолювати газету - просто, ви, вочевидь, нічого про це не знаєте. навіть в фантастичному світі Террі Пратчетта видання газети (першої газети в Дискосвіті) - це тяжка праця, де маркетинг і прагнення зростання тиражовості, постійно наступають на п'яти журналістським принципам і кодексу честі.

    юнак з Дискосвіту вирішує організувати своє власне періодичне видання. проте окрім того, що його аудиторія не надто прагне серйозних новин і з радістю розкуповує видання конкурента з абсурдними новинами про диво-креми для похудіння і опади з "фрікадельок", він часто заходить на заборонену територію політики, куди йому дорогу закрито.

    до цього додається родинний конфлікт, особисте життя, перевертні в команді та троллі і гноми. книга часом грубувата, але лише в силу психологічного портрету головних героїв. тому якщо вам цікава журналістика з її підводним камінням, і ви не надто страждаєте снобізмом, раджу прочитати цей твір. читається "Правда" на одному диханні. а сюжетна лінія відгадується і розставляється по місцям лише наприкінці твору.
 
Характеристики Правда
Автор
Террі Пратчетт
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Дискосвіт
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
2000
Перекладач
Олександр Міхельсон
Кількість сторінок
456
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~135х205 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Шрифт
Noto Serif
Тираж
4000
ISBN
978-617-679-445-5
Вага
350 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Англії, Австралії та Нової Зеландії
Література за періодами
Сучасна література
 

Про автора Правда