В основу цієї книги лягли особисті щоденникові записи авторки - чесні, необроблені, написані в моменти болю, розгубленості, надії й поступового відновлення. Це дуже особиста історія, розказана без прикрас і без ролі «я вже все пройшла». Але саме тому вона так легко впізнається і відгукується багатьом жінкам.

«Повертаю собі себе» - це не вигаданий шлях і не теоретичні роздуми. Це жива хроніка внутрішніх змін: коли ти ще сумніваєшся, ще боляче, ще тягне назад, але вже починаєш повертати собі голос, тіло, межі і право бути собою.

Ця книга не обіцяє миттєвого зцілення і не замінює терапію. Вона пропонує інше: безпечний простір, у якому можна впізнати себе, дозволити собі бути чесною і почати повертатися до себе знов.