Перша частина цієї книги висвітлює маловідомі сторінки історії кобзарства і бандурництва – двох зовні подібних, але за суттю різних і самобутніх явищ української культури, які відіграли визначну роль у національному становленні українського народу. Акцент зроблено на 1920–1930-х роках, коли радянський режим, викорінюючи українську національну ідентичність, вживав системних заходів для фізичного знищення традиційних незрячих народних співців — кобзарів, лірників і стихівничих. Одночасно окупаційна влада переслідуваннями і шантажем змушувала зрячих бандуристів своєю творчістю слугувати комуністичній системі.

Друга частина книги присвячена історичним, соціально-культурним, громадсько-політичним передумовам сучасного відродження надбання традиційних українських співців, виконавства на кобзарських інструментах.

Видання спрямоване на широке коло викладачів і студентів навчальних закладів, науковців, дослідників, мистецтво-, літературо- і джерелознавців, етнологів, істориків, музейних працівників, музикантів, подвижників народної культури, а також шанувальників традиційного кобзарського виконавства.