Книга Потаємне життя барв
Код товару: 1233723
Опис книги
Характеристики
Відгуки
Олена
4 серпня 2025 р
Подорож райдугою
Однозначно 5*! Легка, невимушена книга, що відправляє читача у подорож крізь час та простір у пошуках найбільш неймовірних та незвичних барв!Для дизайнерів, поціновувачів історії мистецтва, художників - незамінне чтиво! Окремо хочеться зазначити оформлення книги із кольоровими краєчками сторінок. Атмосферно, цікаво, читається на одному диханні.
Viktoria Gnypa
25 травня 2021 р
Антологія кольору
“Ну, нарешті!” Це все, що я можу розказати про очікування цієї книжки.
Історією кольорів я захопилась кілька років тому, коли мені вперше в руки потрапила книжка Мішеля Пастуро “Зелений. Історія кольору”. З тих пір збираю маленьку бібліотечку з теми. Закономірно, що і ця книжка мала опинитись у мене в бібліотеці.
Здавалось би, що може бути звичнішим за колір? Кольори - річ настільки буденна, що ми часто не звертаємо на них уваги.
Але насправді у різні часи люди ставились до кольорів по-різному, надавали їм різного значення, асоціювали з різними речами. Кольори навіть слугували для соціального розподілення (певним верствам населення заборонялось носити ті чи інші кольори). А деякі кольори, наприклад, зелені відтінки, навіть повноцінним кольором довгий час не вважались.
У цієї книги своєрідний виклад. Якщо Мішель Пастуро бере певний колір і досліджує його через призму людського ставлення протягом століть, вплітаючи культурологію, філософію, соціологію, релігію, побут тих часів. То Кассія Сент-Клер просто бере якийсь колір і розказує цікавий історичний факт з ним пов'язаний. Тому “Потаємна історія барв” - це така собі кольорова антологія. Читати цікаво і в процесі робиться купа поміток, але більшість фактів дуже швидко вивітрюється з голови.
Далі наводжу кілька таких фактів, щоб вас зацікавити;)
“Під час Реформації в Англії церковники та парафіяни замальовували кольорові фрески та вівтарні образи, котрі зображували святих у спосіб, що тепер вважався нечестивим. Минули роки, фарба злущилася, і лики святих визирнули знову. Можливо, саме ця практика пояснює вживання слова “обіляти” в значенні приховати неприємну правду.”
“Це дивовижно, але жорсткий розподіл: дівоче рожеве проти хлоп'ячого блакитного - з'явився в середині XX століття. Всього лише кілька поколінь тому ситуація була геть інакшою... У 1918 році у торговельному віснику знайшлося підтвердження тому, що це було загальноприйняте правило, бо рожевий - це «більшою мірою колір рішучості та сили», тоді як блакитний - «колір вишуканий та делікатний».
“Існувало давнє табу на отримання зелених барвників та пігментів завдяки змішуванню синього та жовтого… Змішувати елементи було роботою алхіміків, але їм зазвичай не довіряли… У красильницькій справі труднощі створювали застереження гільдій та дуже вузька спеціалізація. У багатьох країнах красильникам, що працювали з синіми та чорними барвниками, забороняли мати справу з жовтими та червоними речовинами. У деяких країнах людину, яку спіймали на тому, що вона фарбує тканину на зелене, чекали серйозні наслідки - великі штрафи та вигнання.”
“ На практиці ж майже не можливо знайти чи створити такий чорний, що поглинатиме абсолютно все світло. Vantablack - матеріал з вуглецевих нанотрубок, створений у Британії в 2014 році захоплює 99.965% видимого спектра. Він - найчорніша річ у світі. “Живцем” він настільки темний, що обманює очі й мозок - люди просто не здатні осягнути глибину та текстуру цієї чорноти”.
Наостанок, кілька слів про видання. Дуже добротно зроблене, класний глянцевий журнальний папір, відповідно книжка важкенька, є навіть своєрідний кольоровий зріз.
Чомусь на всіх фотографіях видавництва здавалось, що це збільшений формат, але ні книжка звичайна за розміром.
Я задоволена, поповнила поличку літератури про колір.
7
Виникли запитання?
0-800-335-425
Зв'язатися











