Не мати друзів — це досить погано, але бути поглинутим таємничим чорним осадом посеред класу? Найгірше.

Дзідзюн не звик до самотності, аж поки шкільний проект не поклав початок делікатному зв'язку з іншим самотнім хлопцем, Суні. Але дружба — це складна головоломка для тих, хто звик бути самотнім, особливо коли один з них стверджує, що контролює чорну слизь, яка стає ворожою лише тоді, коли її хазяїна охоплює тривога.

Чи зможуть Іцзюнь і Суні відкритися і зробити щось зі своєї дружби, що зароджується?