Довго вагався чи починати мені читати Буковськи «Поштамт». Заздалегідь знав про що книга, був ознайомлений з коротким описом. Розумів що буде реальне життя, без прикрас та з брудом. Насправді, роман не вразив. Життя героя однотипне та незмінне. Пʼє, спить з коханками, працює на виснажливій роботі. Він нічого не хоче змінювати й приймає життя таким яким воно є. І суть не в тому що він пияка, якому на все чхати. Жодних тобі кульмінацій, інтриг та зворотів. Не помітив нічого захоплюючого та того щоб могло би вразити. Було би набагато цікавіше, якби Буковськи додав більше запалу. Наприклад бійку, де пияка Генрі бʼється за чергову коханку, на смерть та до кінця. Ну й що що він пияка. У нього також можуть бути принципи. Або врятував незнайому людину від ДТП чи оскаженілого сусіда тирана. Ставлю три бали просто тому що я познайомився з новим автором, був присутній гумор, а також після прочитання було поле для порівнянь з романом «Чужий» Альбера Камю. Там також присутня депресивність, сірість і т.д. До речі, саме цей роман раджу до прочитання. Зможете як і я, захопитися порівнянням двох дотичних романів

Красивая обложка и хорошие отзывы о авторе и его книгах сыграли свою роль и я прочитал «Почтамп». Честно, не знаю чем эта книга должна была меня заинтересовать. "Почтамп" от Чарльза Буковски - история про бабника, хама, алкоголика, неудачника из низших слоёв общества по имени Генри Чинаски, который всю свою жизнь работает на скучной работе, которую он ненавидит. В этом вся суть, 224 страницы я читаю о жизни отброса общества и меня ничего не цепляет. Точнее, мне бы хотелось найти в этом какой-то смысл или испытать какие-то эмоции, но я до конца книги так и не понял её смысла и задумки. Я не знаю, что в этой книге цепляет людей, что они в ней находят такого, но для меня лично это бред. Мне просто напросто не интересна история такого героя. И не в том проблема, что он скорее негативный, чем позитивный, а в том, что его жизнь и то, что в ней происходит не вызывает никакого интереса. В очередной раз убедился, что подобные произведения это не моё. В общем, если вы ещё не насмотрелись на людей, спустившихся на социальное дно в реальной жизни, то открывайте «Почтамп» и наслаждайтесь.

Автобіографічний роман Буковскі «Поштамт» став моїм першим романом цього автора. І недаремно. Цей твір не для тих, хто шукає складні сюжетні лінії чи різкі повороти сюжету. Але вона чудово підійде для тих, хто хоче провести свій вечір з книгою легко й невимушено. Вона дає можливість вам відпочити та поринути у світ головного героя. Генрі Чинаксі, що є головним героєм книги, та веде оповідь про своє життя є пиятикою. Протягом усієї книги відбудеться неодноразова зустріч з п’яними роздумами героя. Герой постає таким, яким він є. Про моральні сторони чи відступи говорити не варто, оскільки герой тим і займається, що кохає жінок та випивку і ненавидить свою роботу (хоча події і відбувалися в Америці та нагадували вони мені Україну). Генрі з легкістю визнає себе «аутсайдером» та не намагається стати кращим. Проте він здатний допомагати та співпереживати іншим людям та тваринам, що викликає до нього симпатію та співчуття. Цей роман не викличе у вас захвату, не змусить плакати чи роздумувати на високо філософські теми, проте він вам розповість, як рутина та самотність почали вбивати звичайного чоловіка.