Насправді я не прихильниця поезії. Читаю вірші дуже рідко. Одна моя дуже прогресивна викладачка кричала нам, що ми не дурні, раз ніколи не читали Аполлінера. Мої враження від цієї збірки поезій дуже позитивні. Може комусь і здасться, що вірші наповнені якимось сумом, може для когось навіть негативом, т.як образ смерті в нього досить часто зустрічається, але для мене ці вірші ще більш привабливі завдяки їхньому настрою.

Що можу сказати. Не фанат Аполінера, хоча дещо з його творчості дуже люблю. Чтиво під настрій, з дуже глибинним поза часом сенсом. Формат і оформлення на висоті.