Спогади Катерини Рапай – оповідь-свідчення про знаний і незнаний художній Київ другої половини ХХ століття. Нариси про близьких – родину Якутовичів, Григорія Гавриленка, Сергія Параджанова і найближчих – бабусю Зінаїду Йоффе та батьків Ольгу Рапай-Маркіш і Ніколая Рапая сплетені із розповіддю про власне дитинство і навчання в Художньому інституті.

Слово Катерини добре, чутливе, та, водночас, ретельне і без маскувань, − власне, як і належить розповідати історію.

Книжка для широкого загалу.