У «Піснях тіней і порожнечі» письменник, перекладач та дослідник темної літератури Євген Лір поєднує ці дві теми й пропонує новий погляд на наші 20-ті — оптику мороку, містики і згуби. Ця поетична антологія окреслює якщо не канон української постготичної лірики, то принаймні місце, де такий канон міг би утворитись. Євген Плужник, Михайль Семенко, Павло Филипович, Богдан-Ігор Антонич, Олена Теліга та інші поети зазвучать по-новому, а нариси Ліра щодо стилістики, діалектики та їхніх спільних авторських рис допоможуть скласти загальне уявлення про макабричний бік
Розстріляного Відродження.

Деякі тексти публікуються вперше за часів Незалежності.