Сюжет розгортається навколо серії на перший погляд випадкових інцидентів, де загроза ховається у дрібницях і недомовках - Пуаро поступово зводить розрізнені події в єдину логічну схему, де кожен жест і слово мають значення. Події рухаються стримано і послідовно, атмосфера напружена, з відчуттям прихованої небезпеки і гри на випередження. Персонажі діють обережно, часто маскуючи справжні наміри під легковажністю і довірою. Для мене роман цікавий саме цією ілюзією випадковості - інтрига наростає через дрібні збої у звичній логіці, а фінал залишає відчуття чіткої побудови і холодної, витонченої розв’язки.