Ця книга чисто щоб забити час, але із цією функцією справляється ідеально. Тут немає надто захопливого сюжету чи інтриг. Фактично, всі ці 393 сторінки – про те, як головна героїня ходить до школи і на гуртки, як заводить друзів і розбирається із ворогами, як налагоджує стосунки із прийомними батьками. Тоталітарне тло країни, в якій живе героїня, є дійсно тлом. Хоча, здавалося б, місцеві «КГБісти» заарештовують всіх навколо з такою швидкістю, що за пару років мали б пересаджати всіх громадян. Це трохи впливає на моральний стан героїні, але на рівні вчинків вона все ще просто ходить до школи і на пробіжки. Протягом книги розвішуються чеховські рушниці, але до кінця мало яка з них вистрілила. Я не отримала відповіді на загадки, які було поставлено ще в перших розділах. Також, начитавшись відгуків, весь час чекала на якусь грандіозну зраду, коли хтось хороший виявиться злодієм – цього і близько не сталося в «Перезавантаженні». Втім, «попкорнову» книжку дуже легко ковтати. Шрифт великий, відстані між рядками теж – сторінки гортаються одна за одною. Тож, хоч я і розумію, що нічого корисного чи мегацікавого я не отримую, зупинитись читати важко. Я вже придбала наступну книгу, продовжу забивати час легким чтивом.

Це перша книга з трилогії, про світ, де людям стирають пам`ять, їх перевиховують та надають можливість почати все спочатку. Книга розпочинається з того, що шістнадцятирічну Кайлу забирають з лікарні нові батьки. І спочатку не зрозуміло що відбувається, чому усі так дивно поводяться. Її нова сестра просто в захваті від Кайли, новий тато відверто ігнорує нову доньку, а мати поводить себе дуже суворо. А іноді взагалі переходить усі межі і ставиться до Кайли як до ворогу народу. Лише потім автор розповідає про ті процедури, через які пройшла Кайла. І навіть після того, як усі її спогади були стерті, вона стала новою людиною, все одно за нею спостерігають і вона зобов`язана проходити сеанси терапії з такими ж підлітками, де вона і знайомиться з Беном. А ще вона бачить страшні сни та ще й упевнена, що вона лівша, хоча розум їй наказує користуватися правою рукою. Якщо пам`ять стирають, то чому ж минуле дає про себе знати? Перша книга мене заінтригувала на прочитання подальших частин, але не скажу що вона була просто неймовірно цікавою. Хороша така підліткова антиутопія. Я уже їх стільки перечитала, що якось мене тяжко здивувати. Сподіваюся у наступних частинах будуть якісь несподівані повороти сюжету.

Прочитав огромное количество восторженных отзывов об этой книге, я с нетерпением приступила к её прочтению. И ни капли не разочаровалась. «Перезавантаження» - первая книга из серии автора Тери Терри. Относится к жанру подростковых антиутопий. Я давно уже не подросток, но книга мне безумно понравилась. В центре сюжета – 16-летняя девочка Кайла, которой стёрли память и отправили в новую семью, новую жизнь. Так поступают со всеми детьми-преступниками, давая им второй шанс. Шанс на исправление. Не самый лучший вариант, но звучит по крайней мере лучше, чем смерть. Лондон. Новый деспотичный мир. Мир, где человек не имеет значения, его мысли и чувства также не имеют никакого значения. Жестокий и несправедливый мир. Это одна из самых оригинальных идей, которые я видела в книгах за долгое время. Иногда кажется, что все антиутопии похожи между собой, но эта книга заметно выделяется. Когда читаешь её, не возникает мыслей, что уже читала что-то подобное в другой книге. И это огромный плюс. Стиль повествования, сюжетная линия и атмосфера – всё это сделало чтение невероятно увлекательным. Главные герои, Бен и Кайла, получились очень живыми и интересными. Кайла – очень сильный персонаж. Девушка с внутренним стержнем и сложной историей. И Бен мне тоже очень понравился. В большинстве книг такого жанра главный герой - супер горячий, сексуальный и всё такое, но Бен нет, и мне это нравится. Он был обычным парнем, и это делало дружбу и романтику героев намного более правдоподобными. В общем, книга мне очень понравилась! С удовольствием буду читать продолжение.