Книга дивовижна і однозначно варта для прочитання, особливо якщо ви філософ у душі. Передісторія: Я переглядала фільм по книзі Вільяма Пола Янга "Хижина", свого часу він на мене справив неймовірне враження і "примусив" подивитися на деякі речі кардинально з іншого боку. Тож я не сумнівалася, коли обирала "Перехрестя", аби почитати "щось цікаве і корисне". Головний герой Тоні помирає, але це теж важливий етап його життя. Можливо, один із найважливіших, бо він навчився за короткий час більше, ніж за всі роки існування. В стані коми він потрапляє у світ своєї душі - поруйнований, зарослий бур'янами, наповнений злими темними істотами і високими мурами. Але допомогою вищих сил та нових друзів (виявляється, друзів можна зустріти і в стані коми між життям та смертю), долає свої страхи, очищує себе і, найголовніше - прощає. Пробачити себе - це найскладніше випробування для багатьох. Тема релігії тут зовсім ненав'язлива, а лише допомагає зрозуміти значимість і важливість кожної людини у цьому світі. Наші гординя, марнославство, егоїзм і страхи будують високі мури у наших душах. І це заважає нам відкриватися людям, світу і просто любити. Наші хвороби - це прояв наших переживань, вчинків. Однак Тоні вже не слабкий духом, завдяки підтримці рідних він впевнено йде далі, так, на цьому його існування у теперішньому світі припиняється, але далі на нього ще чекає багато чого цікавого! Йдучи він дарує життя іншій людині - хворій дівчинці, а ще допомагає об'єднати серця інших героїв. І вирушає в нову подорож... Проте лишає за собою не випалене поле, а квітучий сад любові. Читала цю книжку дозовано, щоб прожити кожен епізод. Цікаво, що книга дуже жива, а образи яскраві і сам текст емоційно і легко написаний (переклад дуже вдалий!). Тож рекомендую!

Чудова книга! Читалась на одному диханні. Я б сказала, що даний твір являє собою психологічний роман. Написана книга для найширшого кола читачів. Рядки даного роману не зможуть нікого залишити байдужими. В кожних прочитаний словах ви віднайти себе, зможете заглибитись у свій внутрішній світ та знайти першопричини своїх намірів та вчинків. Одразу хочу зауважити, що автор добре обізнана людина, справжній християнин. Віра в Бога... Ось що є необхідним в нашому житті. Автор повністю розкриває поняття "віри", "любові" та "надії". Ми так часто не замислюємось над своїм життям, судячи інших. Так часто робимо помилки, шкодуючи опісля. Глибоко в душі всі ми каємося та чомусь боїмось це визнати. Людська гордість заважає нам відкритися світові та самим собі зокрема. Історія, подана в романі настільки дивовижна, що мимоволі починаєш вірити в чудеса. Віра є невід'ємним ключем до пізнання самого себе та свого внутрішнього світу. Як тяжко нам часом заглянути за свої стіни, створивши які ми закриваємося від усіх бід, тривог та печалі. Ми забуваємо, що навколо нас є так багато прекрасних речей та людей, яких ми можемо своєю допомогою та підтримкою зробити ще кращими. Наші мури створені нашою ілюзію. Ми закриваємось від усіх проблем наче равлик у свою мушлю. Але рано чи пізно до кожного приходить просвітлення. Історія, описана в романі настільки надихає, показуючи як проста підтримка та теплі слова можуть змінити світ навколо та поселити мир та спокій в твоєму серці та зцілити серця інших людей. Автор вчить нас пробачити, відпускати та ніколи не забувати висловлювати слова подяки. Це ж так важливо, особливо в теперішній час, такий егоїстичний, пустослівний та марнославний. Однозначно рекомендую до прочитання!!!