Переходячи Оріль» – книга-4 Бурякової «Амальгами», чи не найзворушливіший ліричний посил поетової відвертості, протяжної у позамежжі сонця і місяця, «зірок літ і століть», «Братові у позасвіти» – це Ю. Буряк, стривожений і тривожний. «Збирання трав» – це теж Буряк, пересилюючи крик у собі. «Сьогодні благовіст, вдягнемося у чистий одяг» – ars poetica від (і про) Буряка.
