Книга Павло Тичина

Формат
Товар бере участь у таких промо:
Мова книги
Видавництво
Рік видання
Опис книги

Павло Григорович Тичина (1891—1967) увійшов в історію нашої культури як поет-новатор, романтик, співець Весни, автор неперевершених «Сонячних кларнетів», перекладач, богослов, науковець, музикант, художник. Він збагатив українську мову понад 1500 неологізмами, які внесені до сучасних словників. Навчив відчувати в поезії музику та мислити образами, говорив до Всесвіту мовою рідної української землі. І водночас він був людиною, про яку Василь Стус написав: «Феномен Тичини — феномен доби. Його доля свідчитиме: поет жив у час, що заправив генія на роль блазня. І поет погодився на цю роль... ставши блазнем при дворі кривавого короля...».

Характеристики
Видавництво
Кількість сторінок
120
Відгуки
5
1
Христина Христина
21 січня 2021 р
Особиста трагедія геніального поета
Я живу на вулиці Павла Тичини, тому зацікавилась його біографією. Про Тичину пам'ятають, мабуть, більшість оте "Трактор в полі дир-дир-дир..." Хоча, ні, зараз вчать "Пам'яті тридцяти". Я згадую прекрасну лірику "О, панно Інно", "Ви чуєте, як липа шелестить". Він був геніальною людиною, яку теж зламала система. Не в таборах чи тюрмах (хоча кілька тижнів таки сидів), а тим, що заставила його працювати на себе, підкорила і вже не відпустила - пильнувала, слідувала. Чому не пішов проти системи? Мабуть, мав на те причини. Але чи нам його судити. Виявляється, він дуже гарно співав, керував хором, малював, грав в театральному гуртку. Учився в бурсі, семінарії, інституті. Був депутатом, головою Верховної Ради, міністром освіти. Цікаво, що був він людиною віруючою і націоналістом. Довший час, будучи безпартійним, але маючи покровителів у вищих ешалонах, допомагав родичам та друзям, що потрапляли під "тоталітарний каток". Маючи непогані доходи, допомагав матеріально багатьом, зокрема своїй першій вчительці чи жінкам, якими захоплювався. Описаний епізод, як він допомагає Яновському. В особистому плані був влюбливий. Мабуть, як усі поети. З жінкою довгий час жив, як ми зараз сказали б громадянським шлюбом. Потім таки одружився. Дітей він не хотів, бо боявся потрапити в становище, коли тоталітарна система маніпулюватиме його дітьми, через них тиснутиме. Водночас, добре знав, що найчастіше на дітях геніїв природа відпочиває, а тому вони не сягнуть його висот у кращому разі, а в гіршому — будуть вічним докором і прокляттям батькові. У цій невеличкій книжечці, окрім Тичини ще багато видатних особистостей того часу. Частково їхні біографії. Тепер більше знаю про постать Павла Григоровича і вважаю його геніальним, попри всі недоліки.
Виникли запитання? 0-800-335-425
Зв'язатися