Жуль Верн (1828-1905) – відомий французький письменник, популяризатор науки і автор численних наукових передбачень, переважна більшість яких на сьогодні збулися (98 зі 108). Разом із Гербертом Веллсом Жуль Верн вважається засновником жанру наукової фантастики. Важко переоцінити вплив письменника на пригодницьку та фантастичну літературу, а такі його всесвітньовідомі твори, як «П'ять тижнів на повітряній кулі», «Подорож до центру Землі», «Із Землі на Місяць», «Діти капітана Гранта», «20 000 льє під водою», «Навколо світу за вісімдесят днів», «Таємничий острів» та багато інших не лише багато в чому передбачили подальший напрям розвитку технологій та інженерної думки, а й досі бентежать та захоплюють уяву все нових і нових поколінь його читачів.

Серед більше ніж півсотні романів у доробку письменника «Париж ХХ століття» займає окреме місце, оскільки, на відміну від інших його творів, він сповнений не стільки звичного захоплення чудесами науки майбутнього, скільки тривогою про те, до чого може призвести індустріалізація суспільства і, як наслідок, тотальна раціоналізація всіх проявів життя. Рукопис роману вважали втраченим аж до 1989 року, коли його знайшов у родинному сейфі праправнук Жуля Верна. Таким чином, роман, написаний у 1863 році про Париж 1960-х років, було вперше опубліковано аж у далекому для обох епох 1994 році.

Цей роман написаний у геть невластивому для Жуля Верна жанрі антиутопії, коли він чи не єдиний раз у своїй творчій кар'єрі дозволяє собі скепсис і пересторогу щодо індустріалізації суспільства і стрімкого розвитку технологій. У романі Верна світ Парижа ХХ століття виглядає бездушним і меркантильним, позбавленим свободи творчості та підвладним лише механічному раціо. На щастя, похмурі прогнози Жуля Верна стосовно Парижа 60-х не збулися, але тим цікавіше буде тепер прочитати його думки з приводу негативного сценарію майбутнього, передумови якого письменник бачив у своїй добі. А можливо, Жуль Верн не так сильно й помилявся, просто тривожні зміни настають дещо повільніше, ніж він передбачав?