Вхід або реєстрація
Для відслідковування статусу замовлень та рекомендацій
Щоб бачити терміни доставки
Безкоштовно по Україні
Без вихідних, з 9 до 20
Для відслідковування статусу замовлень та рекомендацій
Щоб бачити терміни доставки
Український письменник-мандрівник, сходознавець і перекладач Степан Левинський (1897–1946), син славетного Івана Левинського, був добре відомий у Галичині в 20-30-х роках ХХ ст. як автор талановитих нарисів про мандрівки Близьким і Далеким Сходом. Завдяки перевиданню у 2018 році книг «Від Везувія до пісків Сахари» (1926), «З Японському дому» (1932) та «Схід і Захід» (1934) він став для багатьох читачів справжнім відкриттям. Ці подорожні нариси вражають спокоєм і глибиною, лірично-філософською тональністю, яскравими та влучними деталями. І ось сьогодні пропонуємо українському читачеві ознайомитися із творами С. Левинського, опублікованими переважно у пресі, які дозволяють повніше пізнати різнобічність його обдарування. Крім ориґінальних текстів - нарисів, етюдів, есеїв, оповідань, новел і драм, - містимо і його переклади з японської літератури, зокрема, повість Коно-но-Чомея «Годжокі (Хатина буддійського самітника)».
Український письменник-мандрівник, сходознавець і перекладач Степан Левинський (1897–1946), син славетного Івана Левинського, був добре відомий у Галичині в 20-30-х роках ХХ ст. як автор талановитих нарисів про мандрівки Близьким і Далеким Сходом. Завдяки перевиданню у 2018 році книг «Від Везувія до пісків Сахари» (1926), «З Японському дому» (1932) та «Схід і Захід» (1934) він став для багатьох читачів справжнім відкриттям. Ці подорожні нариси вражають спокоєм і глибиною, лірично-філософською тональністю, яскравими та влучними деталями. І ось сьогодні пропонуємо українському читачеві ознайомитися із творами С. Левинського, опублікованими переважно у пресі, які дозволяють повніше пізнати різнобічність його обдарування. Крім ориґінальних текстів - нарисів, етюдів, есеїв, оповідань, новел і драм, - містимо і його переклади з японської літератури, зокрема, повість Коно-но-Чомея «Годжокі (Хатина буддійського самітника)».