Адам Міцкевич (1798—1855) — видатний польський поет, перекладач, родоначальник нової польської літератури та мови. Його ставлять поруч із Байроном та Ґете. Роль Міцкевича для польської літератури можна порівняти з роллю Шевченка — для української. Життєва доля поета — борця, лицаря, шляхтича — органічно вплетена в історію Польщі та польського національно-визвольного руху. Лейтмотивом його діяльності, як визнає М. Рильський, було «жертовне і дійове служіння вітчизні».

Події у поемі "Пан Тадеуш" відбуваються на початку XIX століття у багатій садибі в Литві. Міцкевич з гумором і сумом малює світ шляхетської старовини, не приховуючи його вад, розуміючи його історичну приреченість і водночас милуючись його барвистістю, показує незабутні польські типажі, що поступово зникають, й молоде покоління. Під пером геніального поляка історія суперечки старопольських сімей через напівзруйнований замок, дещо безглузда і сумна, розгорнулася в цілу енциклопедію шляхетських звичаїв і побуту на межі ХVІІІ—ХІХ століть. Поема з романтичної ідилії переростає у широку епічну картину, яка містить багато яскравих описів природи, культурних та історичних нюансів епохи та польської культури.