1917 рік. Вероніка приїжджає в місцину, де провела дитинство. Там дізнається, що її батько, чоловік і син, яких вважала мертвими, живі. Та тільки побачила свого батька, як той гине від руки... її ж сина. Якось у покинутому будинку вона знаходить рисунок із зображенням чотирьох розіп’ятих жінок, одна з яких підписана іменем Вероніка. Невдовзі у селищі починають масово гинути люди, а на пагорбі хтось установлює три хрести, на яких стратили черниць. Отже, четверта — вона? І до чого тут Арсен Люпен, улюблений герой Моріса Леблана? Ви про все дізнаєтесь, прочитавши цю книжку.