Осляче поріддя
Паперова книга | Код товару 736598
Автор
Поліна Жеребцова
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Біографії та мемуари
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
2015
Перекладач
Оксана Думанська
Кількість сторінок
384

Усе про книжку Осляче поріддя

«Осляче поріддя» - автобіографічна повість Поліни Жеребцової, відомої російської письменниці в еміграції. Авторка розповідає про своє дитинство - дивовижний період, реальний і, водночас, фантазійний. Короткі оповідання, з яких складається книжка, дуже різні - і веселі, і сумні, - в них радощі часто приходять на зміну прикрощам або й навпаки. «Осляче поріддя» вражає своєю щирістю, легкістю розповіді, гумором і неординарним підходом авторки.

Характеристики
Автор
Поліна Жеребцова
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Біографії та мемуари
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
2015
Перекладач
Оксана Думанська
Кількість сторінок
384
Рецензії
  • Світлана
    2 вересня 2017 р.
    Читайте! 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Як же мені інколи хотілося прибити маму Поліни...
    Та все по-порядку.
    Книга містить коротенькі історії з дитинства авторки. Усі вони дуже яскраві, емоційні, насичені і щирі. Вони направду переповнені дитячими переживаннями, мріями, думками, бажаннями і філософськими поглядами. А також любов"ю, незважаючи ні на що.
    Але любов та доволі специфічна. Якщо вона з боку Поліни до мами виглядає глибокою та щирою, то з боку мами до дівчинки її хочеться розглядати у лупу.
    Ні, я розумію, що у ті часи і при тих життєвих обставинах інакше бути могло б, але дуже вже старатися треба було, та все одно... Оці постійні затріщини, биття паском чи рушником, ляпаси, покарання,-це все не давало мені повною мірою просто насолоджуватися текстом. Я хотіла трусити маму, як грушку, трусити до розуміння чогось, чого й сама повною мірою зрозуміти не можу. Адже навіть у "Мурасі в скляній банці" Поліна Жеребцова всіляко виявляє свою любов і повагу до мами, хоч інколи й бувають моменти образи та ненависті доньки до жінки. Та у кого їх не буває хоч раз в житті? Тож, можливо, у них усе було добре і навіть чудово, просто мій життєвий досвід не дає це так побачити?
    Як би там не було, "Осляче поріддя" варто читати, щоб побачити, як було і як є, щоб порівняти виховання у своїй сім"ї і у чужій, щоб зрозуміти, яке воно, дитинство, у мирний час та у війну.
    Щодо перекладу, то... Ну не можу я спокійно сприймати оте "смутна, смутний, смутно". Я за цим словом уже впізнаю видавництво)) А ще "пістрявий"-знаю, слово є в українській мові, та звучить воно кострубато. Літера "t" після крапки. А "вітка" в значенні "гілка" мене взагалі в ступор загнала. Були ще русизми, але не записала одразу і вже потім знайти не змогла.
    І таки читайте книжку. Там стільки цікавого і безпосереднього!!!
  • Валерія
    3 січня 2019 р.
    Історія, яка зачіпає
    Книга вражає! Вражає своєю простотою, і водночас складністю. Тут піднімаються дуже важливі цінності у житті кожної людини. І вона викликає дуже різні емоції - від ненависті до мами Поліни, до просто жалю до дівчинки, та і до мами. Бо ж не просто так вона себе так поводить. Це її життя залишило на ній відбиток, і вона просто його переносить на Поліну.
    Не дивлячись ні на що, мама дуже любила Поліну. І були моменти, коли вона її хотіла "задушити" своєю любов’ю. В такі моменти і мені було страшно за Поліну, і самій Поліні було ніяково - вона знала, що після таких проявів любові вона знову буде або ховатися під ліжком, або сидіти одна в темній квартирі.
    Іноді читати було дуже моторошно, я дуже хвилювалася за Поліну. Можливо, це тому, що десь історія Поліни перегукувалася з моїм дитинством. І я згадувала себе. Але що нас не вбиває, те робить нас сильніше.
    Скажу чесно, без перебільшення - історія Поліни мене вразила. Коли мені подарували книгу, то я не очікувала від неї багато. Але ... я раджу її кожному. Книга, яка викликає змішані почуття і емоції - вартує уваги.
Купити - Осляче поріддя
Осляче поріддя

Звичайна ціна: 80 грн

Спеціальна ціна: 55 грн

Є в наявності
 

Рецензії Осляче поріддя

4.7/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  • Світлана
    2 вересня 2017 р.
    Читайте! 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Як же мені інколи хотілося прибити маму Поліни...
    Та все по-порядку.
    Книга містить коротенькі історії з дитинства авторки. Усі вони дуже яскраві, емоційні, насичені і щирі. Вони направду переповнені дитячими переживаннями, мріями, думками, бажаннями і філософськими поглядами. А також любов"ю, незважаючи ні на що.
    Але любов та доволі специфічна. Якщо вона з боку Поліни до мами виглядає глибокою та щирою, то з боку мами до дівчинки її хочеться розглядати у лупу.
    Ні, я розумію, що у ті часи і при тих життєвих обставинах інакше бути могло б, але дуже вже старатися треба було, та все одно... Оці постійні затріщини, биття паском чи рушником, ляпаси, покарання,-це все не давало мені повною мірою просто насолоджуватися текстом. Я хотіла трусити маму, як грушку, трусити до розуміння чогось, чого й сама повною мірою зрозуміти не можу. Адже навіть у "Мурасі в скляній банці" Поліна Жеребцова всіляко виявляє свою любов і повагу до мами, хоч інколи й бувають моменти образи та ненависті доньки до жінки. Та у кого їх не буває хоч раз в житті? Тож, можливо, у них усе було добре і навіть чудово, просто мій життєвий досвід не дає це так побачити?
    Як би там не було, "Осляче поріддя" варто читати, щоб побачити, як було і як є, щоб порівняти виховання у своїй сім"ї і у чужій, щоб зрозуміти, яке воно, дитинство, у мирний час та у війну.
    Щодо перекладу, то... Ну не можу я спокійно сприймати оте "смутна, смутний, смутно". Я за цим словом уже впізнаю видавництво)) А ще "пістрявий"-знаю, слово є в українській мові, та звучить воно кострубато. Літера "t" після крапки. А "вітка" в значенні "гілка" мене взагалі в ступор загнала. Були ще русизми, але не записала одразу і вже потім знайти не змогла.
    І таки читайте книжку. Там стільки цікавого і безпосереднього!!!
  • Валерія
    3 січня 2019 р.
    Історія, яка зачіпає
    Книга вражає! Вражає своєю простотою, і водночас складністю. Тут піднімаються дуже важливі цінності у житті кожної людини. І вона викликає дуже різні емоції - від ненависті до мами Поліни, до просто жалю до дівчинки, та і до мами. Бо ж не просто так вона себе так поводить. Це її життя залишило на ній відбиток, і вона просто його переносить на Поліну.
    Не дивлячись ні на що, мама дуже любила Поліну. І були моменти, коли вона її хотіла "задушити" своєю любов’ю. В такі моменти і мені було страшно за Поліну, і самій Поліні було ніяково - вона знала, що після таких проявів любові вона знову буде або ховатися під ліжком, або сидіти одна в темній квартирі.
    Іноді читати було дуже моторошно, я дуже хвилювалася за Поліну. Можливо, це тому, що десь історія Поліни перегукувалася з моїм дитинством. І я згадувала себе. Але що нас не вбиває, те робить нас сильніше.
    Скажу чесно, без перебільшення - історія Поліни мене вразила. Коли мені подарували книгу, то я не очікувала від неї багато. Але ... я раджу її кожному. Книга, яка викликає змішані почуття і емоції - вартує уваги.
  • Олеся Кізима
    23 жовтня 2017 р.
    Про ,,Осляче поріддя"
    ,,Осляче поріддя" - чудовий автобіографічний твір відомої російської письменниці-політичної емігрантки, уродженки чеченського міста Грозний, Поліни Жеребцової. Складається зі ста і однієї історії, що справді трапилися з ще маленькою Поліною в період від ранніх років до першої російсько-чеченської війни. Усі герої - реальні люди, а саме сім'я дівчинки та її подруги. Джерелом для написання ,,Ослячого поріддя" стали особисті спогади авторки, а також її щоденники. До речі, у Росії видавництва бояться видавати її літературний доробок, остерігаючись звинувачень у антидержавній діяльності. Хоча деякі твори таки виходять друком, однак дуже малим тиражем і негласно.

    Мене, як, мабуть, і кожного, хто вперше побачить чи почує про цю книжку, щонайперше здивувала її назва. Привідкрию завісу таємничості. Мама Поліни так прозивала свою доньку через її впертість та непослух, які вона проявляла з раннього малечку. А ще дитина була дуже свободолюбивою, що йшло всупереч традиційного кавказького виховання. За словами самої письменниці, дітей багато били, б'ють і, мабуть, ще довго битимуть, бо так повелося у тих суворих краях спокон віків. Навіть трапляються випадки, які можна охарактеризувати фразою ,,Я тебе породив - я тебе уб'ю!"...( Тож описуючи свою ранню трагікомічну автобіографію, щедро присмачену гумором та іронією, Поліна Жеребцова закликає також ставитися більш гуманно до своїх дітей. Цікаво, що мати письменниці схвалює, як зображено її в Ослячому порідді: правдивою, суворою та навіть деспотичною. І сама авторка зовсім не засуджує тодішнього маминого виховання, адже воно загартувало її на все життя.
 

Характеристики Осляче поріддя

Автор
Поліна Жеребцова
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Біографії та мемуари
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
2015
Перекладач
Оксана Думанська
Кількість сторінок
384
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~135х205 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Шрифт
Minion Pro
Тираж
1000
ISBN
978-617-679-357-1
Вага
350 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Російська література
Література за періодами
Сучасна література