У цій книзі міститься коротеньке оповідання про маленьке і чудернацьке Опудальце, яке живе в лісі і має яскраву жовту зірочку. Одного разу взимку Опудальце прокинулося раніше, ніж зазвичай, і побачило біленького зайчика, який був на самоті. Опудальце вирішило подарувати йому свою зірочку – і це стало першим кроком до весни. Тексту на кожній сторінці книги небагато (лише декілька речень), і моя донька-першокласниця, коли я запропонувала почитати їй цю історію на ніч, сказала, що вона прочитає її сама, і дуже швидко справилася із нею. Але те, що у цій книзі сподобалося найбільше, – це ілюстрації. Вони кумедні, насичені яскравими кольорами, надзвичайно милі й зворушливі (особливо гарні вийшли сніжинки і квіти). На конкурс малюнків на тему «Яскраве літо» моя донька перемальовувала ілюстрацією якраз із цієї книжечки – сліпучо-жовте сонечко із безліччю барвистих квітів – справжнє літо. Гарненька книжечка для найменших діток – і історія добра і невеличка, і малюнки яскраві і привертають увагу.