Коли береш до рук книгу-антиутопію, завжди страшишся вигаданої історії, бо це - завжди про несвободу, рабство, жорстокість та контроль. Так відбулося і з "Оповіддю служниці". Уявіть собі, що США вже не існує і до влади прийшли релігійні фанатики, які помішані на контролі над народжуваністю та позбавили жінок майже усіх прав. Служниця - це тип жінок, які запліднюються та народжують для Командорів під пильним наглядом їх Дружин. Чесно, браво авторці за таку вигадку, побудову сюжетної лінії. Ця постапокаліптична історія не схожа на інші антиутопії, які я читала, вона дає більше наголос на жіночі права, вибір народжувати чи обирати гендерну спрямованість. Звісно багато питань після прочитання, але друга частина має дати на них відповіді. У сюжеті переплітається теперішнє, щасливе і вільне минуле та період краху старого життя з пристосуванням до нової реальності. Насправді, книга важка, вона не для легкого читання, є сцени 18+.

Книга потрапила до мене випадково, навряд би я її купила, бо трохи не мій жанр. Але коли книга в руках - гріх не почитати, тому й перегорнула першу сторінку. Десяту. Двадцяту. І розумію - таки не мій жанр, чи не мій автор, чи просто не та книга. Сама задумка точно цікава, без заперечень. Але щось в цій історії пішло не так. Не знаю, що саме, адже дочитувати її не стала. І навряд візьму ще якісь книги такого жанру тощо. Тому якщо ви хочете спробувати новий жанр чи почитати нашумівший бестселлер - то будьте готові до розчарування. І це нормально, адже на кожну книгу свій читач. Тому не розчаровуйтесь і шукайте свою ідеальну книгу чи автора. 3/5

Сюжет. Замість частини колишньої Америки шляхом військового перевороту виникла тоталітарна республіка Гілеад. Джун – одна з жінок, які ще мають шанс народити здорову дитину, і тому вона найцінніше надбання Гілеаду – служниця. Всім заправляють чоловіки, а жінки – це наче лише доповнення до них, наче речі. Уявіть, їм не дозволяється читати, слухати музику, висловлювати вголос свої думки, вони мають носити однакове вбрання, відповідно до статусу і не можуть боротися – за всім стежать Очі й у разі порушення покарання буде досить жорстоким. А служниці мають народжувати дітей командорам, проходячи принизливий ритуал, де під час статевого акту дружина командора присутня і тримає її за руки. Після народження дитину забирають, а служниця переходить до наступного командора. Джун веде оповідь про своє життя, розповідає, що вона відчуває, описує, що з нею відбувається. Шкода, що ми так і не дізнаємось, що ж нею сталося далі, після того, як закінчується її оповідь. Я дивилась серіал Оповідь служниці – книга значною мірою доповнює його, пояснює деякі моменти, які в серіалі незрозумілі. Багато жорстоких сцен, не рекомендую читати підліткам та вразливим дорослим.