Оповідь Артура Гордона Піма - це на мій превеликий жаль є єдиним романом з творчої спадщини письменника, яка на 99% складається з коротких оповідань. В даному творі наявна пригодницька складова - це опис морської подорожі, в якій часом мають місце приховані сатиричні елементи, які нелегко помітити при першому читанні. Наявний також елемент містицизму та психологічного напруження головного героя - за ці складові письменник отримав любов по всьому світу. Якість обкладинки мені сподобалася. А от папір за таку ціну поганої якості.

"Оповідь Артура Гордона Піма" - це єдиний роман американського письменника Едгара Аллана По, який він встиг завершити у своєму житті. Історія дуже глибока та заплутана, але задоволення отримуєш від неї не менше, аніж від короткої прози письменника, хоч чимала кількість критиків сварила цей роман за його несумісність із науковою реальністю. Перед нами історія про парубка Артура Гордона Піма, хлопця який так прагнув чудернацьких пригод, що сховався разом із своїм собакою у трюмі бригу. Там він цілими днями сидить у непроглядній темряві, аби випадково не виказати себе, але це призводить до того, що Пім знаходиться у якомусь дивному напівбожевільному стані. Але одного дня його пес приносить в зубах записку, у якій кров'ю написано: "Якщо хочеш залишитися в живих, не виходь зі сховку"...На борту збунтувалися матроси, що призвело до катастрофічних наслідків: постійних перепалок, різанини та бунтом. Врешті-решт, на кораблі залишається лишень четверо чоловіків, у яких поступово закінчуються запаси їжі та прісної води...

Єдиний завершений роман Єдгара По. Письменник більше знаний за свою коротку прозу. Цікаво, що сам Едгар вважав саме короткі оповідання найбільш влучними та вагомими у творчості, оскільки саме в них можна розкрити ту чи іншу тему за короткий час (за годинку скажімо), не відриваючи увагу читача. І дарма). Адже у цьому романі Едгар По проявив себе надзвичайно талановито. Звісно, його не прочитаєш за годину, на це піде кілька днів, а то й тиждень, проте увага буде прикута до книги увесь цей час. Це той випадок, коли ти проминаєш потрібні тобі станції метро, забуваючи про час і простір, бо ж відірватися від нього просто неможливо. Одна з найцікавіших книг, які я прочитала за останній час. Вирішила почати новий рік з художньої літератури. Обрала Едгара По. Скільки ми ще не знаємо про начебто знаних нам авторів! Вартісна книга й для дорослих, й для підлітків. В ній розповідається про морську подорож до Південного полюсу екіпажу брига "Дельфін". Про неї оповідає Гордон Пім, молодий хлопець, що мріяв про морське ремесло. Це своєрідний образ подорожі до глибин людської психіки, адже цей роман сповнений глибоких роздумів. Не завадить почитати тим, хто має схильність жалітися на життя, впадати у поганий настрій та страждає від повсякчасного незадоволення оточенням. Одразу стає зрозуміло, що усі твої "проблеми" сміховинні, порівняно з тим, чого зазнають люди у справжній безвиході, коли відчай робиться їхнім єдиним супутником. Чудовий переклад робить читання надзвичайним. Дякую). п.с. У книзі також подаються два оповідання письменника. Тут я з ним погоджуюся, щодо короткої прози)).