Через призму «Одіссеї» – історії повернення солдата додому – автор поглиблює наше розуміння як досвіду ветерана бойових дій, так і одного з найвидатніших класиків світу. Він висвітлює підводні камені, з якими стикається багато ветеранів на шляху до цивільного життя.

У книжці поєднується важлива психологічна робота і літературна інтерпретація з пристрасним закликом до оновлення американських військових інституцій.

Автор стверджує, що «Одіссея» пропонує чіткі зображення поведінки, поширеної серед солдатів, що повертаються, у нинішній культурі: прагнення до небезпеки, жінок, вибухове насильство, зловживання наркотиками, відвідування мертвих, одержимість, бродяжництво та бездомність. Підкріплюючи прикладами зі своєї п’ятнадцятирічної практики лікування ветеранів В’єтнаму, Шей показує, як недовірливість Одіссея, його брехня та постійна потреба приховувати свої думки та емоції передвіщають досвід багатьох сучасних ветеранів.

Він також пояснює, як ветерани одужують, і виступає за зміни американської військової практики, які захистять майбутніх військовослужбовців і військовослужбовиць, одночасно збільшуючи їхню бойову міць. Гомер зміцнює наше розуміння того, що має подолати ветеран бойових дій, щоб повернутися до цивільного життя та процвітати, так само як карколомні історії ветеранів, яких лікує Шей, дають нам нове розуміння твору Гомера.

Ця праця, як ніколи, буде актуальною і допоміжною як професіоналам, що працюють з ветеранами, так і цивільним, які краще зрозуміють психологію ветерана і його тригери. Обізнаність в темі допоможе українському суспільству прийняти і зрозуміти велику кількість чоловіків та жінок, які повернуться з фронту іншими людьми. Їм буде потрібна наша підтримка і допомога.