Здавалося, все налагоджується. А потім він розтулив рота.

Деймон бісить. Він зарозумілий. Його хочеться вдарити. Ми не можемо знайти спільної мови. Взагалі. Але коли на мене нападає незнайомець, а Деймон одним помахом руки буквально зупиняє час, ну, тоді трапляється щось… несподіване. Зваб­ливий прибулець, що живе по сусідству, позначає мене.

Ви правильно зрозуміли. Прибулець. Виявляється, у Деймона та його сестри ціла галактика ворогів, які хочуть позбавити їх здібностей, а дотик Деймона змушує мене сяяти, наче Лас-Вегас-Стріп. Єдиний спосіб залишитися живою — триматися поруч із Деймоном, доки моє інопланетне сяйво не зникне.

Це, якщо я не вб’ю його до того, звісно.