«Письменниця дуже тонко відчула якими саме повинні бути новорічні казки. Кожна казка має спокійний, неквапний і теплий плин оповіді. Це – притчі, але притчі надзвичайно світлі, прості. Вони залишають по собі умиротворення, тиху радість і ледь відчутну печаль. Ці казки – не на щодень. Відповідно до канону, їх призначено для читання напередодні Нового року, у родинному колі перед прикрашеною ялинкою. Казки ці можуть, ніби сховавшись за віконечками адвент-календаря, по черзі розкриватися перед маленькими читачами, які рахують дні до улюбленого свята».