У творах використаний український поліський діалект — говір північних нориків-деревлян.

У романі-гризайлі «Норинчанка і птах» змальовано дівчину, самотню лісову красуню (атрибут першородності), і птаха-крилуна (атрибут першоторкності), котрий приносить на її подвір’я білу троянду — символ непорочного цвітіння. Протилежні за суттю, хоч і споріднені, обоє шукають взаємного порозуміння: відбувається фантастичне боріння розуму з таємницею, яка їх оточує...

«Пісок часу (о)» — фантастична філософсько-драматична п’єса про облаштування світу. Це сучасний зразок оригінального фантасмагоричного мислення. Символізм і метафорика — найголовніші ознаки цього філософсько-містичного побутового твору.

«У Видубичах монахи-ямники поють» — трактат про перший підземний монастир душі людської, який існує, допоки існують час і простір у нашій уяві.