«Ніхто нас тут не знає, і ми нікого» — це вірші української письменниці Катерини Калитко про вміння жити з власними шрамами, самотність, запах зброї вночі та про мову, як зброю, що обпікає своєю справжністю. Поезії про кордони свого, які будеш готовий захищати, а вони, натомість, захищатимуть у відповідь.
