Поезія Юлі Нестерової насичена музикою і первозданною язичницькою силою; їй притаманні сугестивність, метафоричність, ба навіть міфічність. Підносячись над буденним і заглиблюючись у нього, авторка витворює свій власний, ні на що не схожий світ, сповнений болісної ніжності до усього сущого.