Автор, попри те, що взяв у руки зброю, залишився журналістом і письменником, тому нотував усе, що з ним відбувалося на цій війні.

Ця книжка — не некрологи загиблим товаришам, у ній усі ще живі, вони сміються, жартують над собою, над війною і над смертю. Можливо, про них не згадають у підручниках історії, але саме на таких людях ми тримаємось. Ця книжка про чоловіків і жінок з великої літери. Про звичайних, пересічних барист, автомеханіків, водіїв маршруток, виконробів, студентів, гопників, журналістів, які в один момент стали іншими. Вийшли, вистрибнули із зони свого комфорту, перевзулися з кросівок у берці й удягнули камуфляж.

Книжка про справжніх героїв своєї країни. Багато хто так і не дочекалися ні орденів, ні медалей. Багато хто отримав поранення, дехто загинув. Але всі вони — маленькі частинки великого славетного організму під назвою Збройні Сили України.