До цієї збірки увійшли чудові самобутні вірші видатного українського поета-модерніста Павла Тичини (1891—1967). Його лірика — це нескінченна симфонія, де все звучить і співає, відтворюючи всезагальну єдність буття, це юна, весняна свіжість, легкокрила радість, напрочуд ніжна, трепетна, хвилююча.

Наскрізна музичність поезії, віртуозна ритмомелодика, підвищена емоційність, вишукана поетична мова зачаровують і сповнюють душі вічною рятівною мелодією “космічного оркестру”.