Це вже третя книга Ірини Ігнатентко, з якою я знайомлюся. Перші дві, присвячені жіночому і чоловічому тілу у традиційній культурі українців, дуже зацікавили мене своєю анотацією та не розчарували при читанні. Чесно кажучи, книжку про народну медицину я брала скоріш для колекції та з метою підтримати автора, аніж з 100% зацікавленням у продукті, тому в цілому я задоволена працею. Книга оформлена у стилістиці серії: тверда обкладинка, коричневий шрифт, чудові, замальовки. У роботі описані вірування українців щодо людей, які займалися народною медициною та як у їх світогляді поєднувалася сильна віра в Бога та прийняття так би мовити, магії лікування хвороб та оберегів у повсякденному житті. Окрім того, детально описані "інгредієнти", якими лікувалися. Ми дізнаємося як застосовували трави, дерева, городину, ягоди та гриби (у тому числі мухомори), зернові культури, глину, сіль, землю тощо та як проходив процес (слід заважити, що пророблена величезна праця зі збору інформації, яка зафіксована у книзі). Ну хіба не цікаво прочитати про те, що головний біль можна вилікувати червоним буряком, а глисти - часником. Єдиний розділ, який я не подужала - це зібрані всілякі заговори. Я й інше навряд спробую використовувати, а тим паче зачитувати точно не буду, тому оцінка не п'ять. А взагалі мене безмежно радує тенденція до популяризації нонфікшину і те, що наукові праці можна вільно придбати та ознайомитися. Для повної колекції робіт автора не вистачає ще книги про шлюбно-сімейні стосунки, тож піду виправляти ситуацію.

Ha дворі 21 століття і ми живемо у високотехнологічному суспільстві, де такі речі як wi-fi, 3D-принтери та штучний інтелект вже нікого не дивують. Тотальна глобалізація, інтернет, життя online 24/7. А нас все більше тягне додому, хочеться знайти своє, рідне... Розкопати історію, своє коріння, культуру та звичаї. Дізнатися як жили наші пращури, як мислили, що робили. Які традиції мали, яку повагу мали до землі та хлібу та як їм вдавалося жити в цілковитій гармонії з природою. Чи не варто нам, цілком відірваним від матінки - землі, відгородженим асфальтом, бетоном та сталлю повчитися у них? Дуже добре, що наша рідна земля дарує нам таких талановитих людей як Ірина Ігнатенко - онука поліської знахарки та кандидат історичних наук. Вона зуміла створити цілий альманах про життя українців на нашій Богом даній землі. Її книжки як намистинки, одна за одною, відкривають нам сучасникам таїнство життя звичайних людей. "Народна медицина і магія українців" - це просто неймовірний збірник про знахарів, чаклунів, відьмаків та інших осіб, причетних до магії, про народні способи лікування хвороб та обереги, про лікувальні трави та інші цілющі подарунки нашої щедрої Батьківщини та магічні замовляння записані із вуст поліських знахарів. Мудрість та знання наших предків не стерті часом, а сумлінно записані українськими письменниками. Пишаюся!

Наверное, народная медицина такая же древняя, как и само человечество. Еще первобытный украинский «абориген» вынужден был оказывать себе медицинскую помощь, и совсем естественно то, что он искал способы своего излечения. Сначала это было знакомство с растениями, дальше - он научился делать и применять «препараты» животного происхождения. Параллельно с традиционным лечением нередко практиковались магические виды исцеления, о чем подтверждают рукописные травники, лечебники XVII-ХVIII ст., и этнограф-работы XIX-ХХ веков. В целом, наш народ накопил богатейшие знания по народной и нетрадиционной медицине, где каждая из методик учит жить в гармонии с собой и природой, рационально пользоваться тем, что дала природа. В целом, это все очень интересно, и я не мог остаться в стороне. Отыскал и купил книгу «Народна медицина і магія українців» в Вашем магазине. Был очень доволен, получив посылку))) В материале Ирины Игнатенко (автора) можно узнать как о носителях народных медицинских знаний - знахарях и колдунах; так и о самих болезнях (их классификации, этиологии, терминологии) и способах лечения. Причем исследователь берет как традиционный срез этого явления, так и широко привлекает свидетельство о современных трансформационных процессах. Наиболее понравился раздел, где подаются современные украинские народные заговоры в том нетронутом виде, в котором они применяются знахарями и колдунами. Читаешь, и местами, аж, мурашки по коже. Как-то мистически звучит все это, хотя и понимаешь: «Это «наше», родное, аутентичное…» Как по мне, книга является прекрасным информационным источником для широкого круга читателей. Явно оценят те, кто плотно интересуется данной темой, и темой народоведения в целом. Что касается оформления книги, то здесь тоже высокая оценка: твердая красочная обложка, интересный читабельный шрифт темного «вишневого» цвета, оригинальные иллюстрации. Все, как полагается добротной по качеству литературе.