Історія «Нарбутівського Збірника» драматична. Задумали мистецьку монографію ще за життя мистця. 1920-го у віці тридцяти чотирьох років Георгій Нарбут несподівано помер. Після його посмерних виставок 1922 року в Петербурзі та 1926-го в Києві було створено комітет з підготовки Збірника під орудою Федора Ернста, відомого мистецтвознавця і земляка Георгія Нарбута. Статті  замовили найвідомішим дослідникам. Довго готували, але через безгрошів’я 1920-х та драму комуністичної цензури «Нарбутівський Збірник» надрукували лише 1933 року. І одразу в друкарні… знищили весь наклад. Головна причина — на той час були репресовані майже всі автори, а дехто й розстріляний.

Щасливе завершення історії сталося лише 2020 року. З ініціативи д-ра Сергія Білоконя видавництву РОДОВІД вдалося відтворити «Нарбутівський Збірник», доповнивши його кількома текстами — спогадами друзів і колег, у тому числі Василя Кричевського, Миколи Зерова, автобіографічними уривками, статтями мистецтвознавців середини ХХ століття, листами, а також вступною статтею Сергія Білоконя. Видання містить понад 300 ілюстрацій на 408-ми сторінках.  Серед авторів — Федір Ернст, Стефан Таранушенко, Еріх Голлербах, Володимир Січинський та інші.

Загальна редакція Анастасії Білоусової та Богдана Завітія. Дизайн Саші Биченка та Numo Team. 

Кожна обкладинка першого накладу, видрукуваного за підтримки УКФ, а тепер і другого накладу, передплату на який тут оголосили, матиме УНІКАЛЬНУ обкладинку, згенеровану за допомогою алгоритму з різних творів Нарбута, фрагментів фото та тексту. Кожен екземпляр матиме свій варіант обкладинки, адже оригінальне видання не збереглося у повному вигляді, тож і відновлена книжка теж не матиме єдиного вигляду.