Напівзагублений
Паперова книга | Код товару 691851
Yakaboo 4.2/5
Автор
Саллі Ґрін
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Перекладна проза
Мова
Українська
Рік видання
2016
Перекладач
Віктор Морозов
Вік
Підліткам
Кількість сторінок
336

Усе про книжку Напівзагублений

Натанові досі лише сімнадцять, і його самого це дивує, адже почувається він на всі сто сімнадцять. Він мусив убити свого батька та з’їсти його серце, і тепер хлопець має багато нових Дарів, які треба опанувати. Це важко, та ще важче - жити з жахливим спогадом, тягарем провини та лютою ненавистю до тієї, котра в усьому винна. Хлопець от-от загубиться серед моторошного минулого, кривавої реальності та непевного майбутнього. Аж ось у його невеселому житті з’являється ніжне кохання, що тримає юнака при тямі та веде до світла. Чи вдасться Натанові втілити свою мрію про спокійне, сповнене любові життя після війни?

Характеристики
Автор
Саллі Ґрін
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Перекладна проза
Мова
Українська
Рік видання
2016
Перекладач
Віктор Морозов
Вік
Підліткам
Кількість сторінок
336
Рецензії
  •  
    Фінал напівтрикнижжя 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Почну трішки здалеку. ВСЛ гарно постаралося, обкладинка, оформлення, папір, переклад - усе на гарному рівні. Взагалі у цього видавництва доволі високі стандарти якості, що не може не радувати, ще б решта підтягнулися, то взагалі було б супер. Ну а тепер до самої книги...
    Книга мене зацікавила, бо десь хтось її назвав таким собі темним Гаррі Поттером от мені й закортіло подивитися наскільки це правда. Те що воно не казка, то так, але до Гаррі Поттера йому далеко. Самі по собі книжки цікаві, легко читаються, історія тримає в напрузі, проте я б не назвав це якоюсь надзвичайною історією. Таке вже багато разів було. Читали Голодні ігри? Чи може читали Дивергента? Тут все те саме, йде тим же шляхом (Хіба що ще залишилося порівняти з бігуном лабіринтом, але чомусь здається там буде та сама історія...). Самі вирішуйте погано це чи добре, проте коли ти вже втретє читаєш одноманітну історію, то набридає.
    Отже якщо в першій книзі нам в основному розповідали про головного героя і загалом було непогано, то починаючи з другої частини все почало потроху скочуватись. Особливо коли почали гратися в повстанців. Я оте читав і дивувався як ті повстанці з такою організацією взагалі ще існують. Та й фінал був досить передбачуваним (проте він був доволі гармонійним), бо він мало чим відрізняється від інших названих мною трилогій. Ці трилогії немов під копірку, прочитав одну - прочитав усі. Отож усе закінчилося тим до чого йшло.
    Якщо вам хочеться почитати підліткове сучасне міське європейське трішки темне фентезі, то це непоганий варіант. Читається легко, історія захоплива, проте не варто багато про неї розмірковувати, бо зіпсуєте собі всі веселощі. Якщо ж ви хочете чогось надзвичайного або нового (і ви читали щось із вище згаданого мною), то можете проходити повз цю трилогію. Нічого нового чи надзвичайного тут немає, просто легке чтиво на один раз.
    Тож прочитавши цю трилогію ви певно не розчаруєтеся, але якщо не прочитаєте, то теж нічого не втратите.
  •  
    Ось і все
    Історія Натана займала мої вільні хвилини впродовж кількох місяців. Чесно кажучи, було трохи шкода сідати за останній том. І насправді, кінцівка не лишила ні найменшої надії на продовження. Але яка то була кінцівка!

    Видавництво Старого Лева побалувало читачів відмінним виданням. Софттач обкладинка, глянцево-матова палітурка, двокольоровий форзац (наполовину чорний, наполовину білий — дуже символічно). Береш книгу до рук і миттєво відчуваєш, як мимоволі занурюєшся в атмосферу світу.

    Останній том читати було важче попередніх. Натан і Габріель стають частиною спротиву. Натан опановує дарунки, котрі отримав від батька. Але ним керує зовсім не бажання змінити чинний режим. Він відчуває жагу помсти Анналізі за її вчинок. А от що із цього вийде... щоб дізнатися, варто прочитати.

    Зовсім не так я уявляла собі цю книгу. Багато вчинків лишилися для мене незрозумілими. Але я не розчарована. Дуже сподобалась оригінальність. Багато уваги приділяється "а що було після". Саллі підготувала читачам кілька сюрпризів. Хоч і розумію негативні відгуки, для мене знайомство із трилогією однозначно є позитивним досвідом. Отримала задоволення від читання. Цікаве підліткове фентезі на тлі багатьох однотипних сучасних представників цього жанру.
Купити - Напівзагублений
Напівзагублений

Звичайна ціна: 80 грн

Спеціальна ціна: 68 грн

Немає в наявності
 

Рецензії Напівзагублений

  •  
    Фінал напівтрикнижжя 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Почну трішки здалеку. ВСЛ гарно постаралося, обкладинка, оформлення, папір, переклад - усе на гарному рівні. Взагалі у цього видавництва доволі високі стандарти якості, що не може не радувати, ще б решта підтягнулися, то взагалі було б супер. Ну а тепер до самої книги...
    Книга мене зацікавила, бо десь хтось її назвав таким собі темним Гаррі Поттером от мені й закортіло подивитися наскільки це правда. Те що воно не казка, то так, але до Гаррі Поттера йому далеко. Самі по собі книжки цікаві, легко читаються, історія тримає в напрузі, проте я б не назвав це якоюсь надзвичайною історією. Таке вже багато разів було. Читали Голодні ігри? Чи може читали Дивергента? Тут все те саме, йде тим же шляхом (Хіба що ще залишилося порівняти з бігуном лабіринтом, але чомусь здається там буде та сама історія...). Самі вирішуйте погано це чи добре, проте коли ти вже втретє читаєш одноманітну історію, то набридає.
    Отже якщо в першій книзі нам в основному розповідали про головного героя і загалом було непогано, то починаючи з другої частини все почало потроху скочуватись. Особливо коли почали гратися в повстанців. Я оте читав і дивувався як ті повстанці з такою організацією взагалі ще існують. Та й фінал був досить передбачуваним (проте він був доволі гармонійним), бо він мало чим відрізняється від інших названих мною трилогій. Ці трилогії немов під копірку, прочитав одну - прочитав усі. Отож усе закінчилося тим до чого йшло.
    Якщо вам хочеться почитати підліткове сучасне міське європейське трішки темне фентезі, то це непоганий варіант. Читається легко, історія захоплива, проте не варто багато про неї розмірковувати, бо зіпсуєте собі всі веселощі. Якщо ж ви хочете чогось надзвичайного або нового (і ви читали щось із вище згаданого мною), то можете проходити повз цю трилогію. Нічого нового чи надзвичайного тут немає, просто легке чтиво на один раз.
    Тож прочитавши цю трилогію ви певно не розчаруєтеся, але якщо не прочитаєте, то теж нічого не втратите.
  •  
    Ось і все
    Історія Натана займала мої вільні хвилини впродовж кількох місяців. Чесно кажучи, було трохи шкода сідати за останній том. І насправді, кінцівка не лишила ні найменшої надії на продовження. Але яка то була кінцівка!

    Видавництво Старого Лева побалувало читачів відмінним виданням. Софттач обкладинка, глянцево-матова палітурка, двокольоровий форзац (наполовину чорний, наполовину білий — дуже символічно). Береш книгу до рук і миттєво відчуваєш, як мимоволі занурюєшся в атмосферу світу.

    Останній том читати було важче попередніх. Натан і Габріель стають частиною спротиву. Натан опановує дарунки, котрі отримав від батька. Але ним керує зовсім не бажання змінити чинний режим. Він відчуває жагу помсти Анналізі за її вчинок. А от що із цього вийде... щоб дізнатися, варто прочитати.

    Зовсім не так я уявляла собі цю книгу. Багато вчинків лишилися для мене незрозумілими. Але я не розчарована. Дуже сподобалась оригінальність. Багато уваги приділяється "а що було після". Саллі підготувала читачам кілька сюрпризів. Хоч і розумію негативні відгуки, для мене знайомство із трилогією однозначно є позитивним досвідом. Отримала задоволення від читання. Цікаве підліткове фентезі на тлі багатьох однотипних сучасних представників цього жанру.
  •  
    Напівфінал...
    Якщо чесно, при тому, що багато чого впродовж попередніх двох книжок мені видавалося недосказаним, то наприкінці історії рівень цієї "забудькуватості" авторки, на мою думку, майже не похитнувся, а ось її звичка обривати події та з'єднувати їх із логічним продовженням, випускаючи з уваги деякі деталі, які трапилися з персонажами під час цього "розриву" - неначе навіть збільшилася у прояві.
    При цьому я аж ніяк не можу заперечувати, що з усіх розбитих та розчавлених раптовою поразкою революційних організацій, які траплялися мені в підлітковій літературі, цей, так би мовити, найбільш розчавлений - я ще ніколи не зустрічала такої розрухи серед людей, які начебто повинні працювати в команді. Така категоричність Саллі мені... сподобалася. Так само як сподобалася кінцівка трилогії - головний герой і сам чудово розуміє, що разом зі смертю єдиної людини, яка ще могла б зберегти у ньому щось позитивне чи принаймні стримувати його, коли це буде потрібно для нього вже не залишиться нічого вартого того, щоб заради нього жити, тому перетворення на дерево видається мені найкращим виходом, який Натан тільки міг придумати. Ба навіть романтичним і символічним. З величезним здивуванням впізнала у його несподіваній сусідці Селію - погодьмося, іронічно, коли на твою "могилку" тепер ходить тільки жінка, яка два роки протримала тебе в клітці...
    А от що викликало конкретне незадоволення - несподівана звістка про те, що у Натана, виявляється, є син від Анналізи. І справа навіть не в питання "Коли встиг?", хоча варто було б пояснити цю сюжетну діру. А в тому, що такий хід дав би шлях для написання продовження, де, наприклад, Натан зустрічає свого сина, як колись здибався з Маркусом, а ось це якраз точно не було б гарним новим витоком письменницького таланту Саллі Грін. Тож я рада, що вона вчасно це збагнула.
    Щоправда, мене ще неприємно вразив переклад. Оскільки Віктор Морозов перекладав з англійської "Гаррі Поттера", я була певна, що так само він постарається і для цієї серії. Прикрим же було моє розчарування, коли я почала знаходити на сторінках очевидні росіянізми (зауважу, що це львівське видавництво досить категоричне щодо росіянізмів). І, мабуть, все-таки видавцям варто було б вмістити на титульному аркуші попередження про велику кількість ненормативної лексики.
  •  
    Найкраща книга трилогії
    Тішусь, що купила всі три книги разом. Якби мала лише 1, не дізналась би, що в 2 томі почалась динаміка, а в 3 виявилось шикарне наповнене подіями продовження. Із емоційним фіналом.

    Вражали незатишні жорстокі моменти. Згадувався третій «Джон Уік». Головні герої далеко не недоторкані.

    Подобалось, що тут нема абсолютно позитивних персонажів, особливо серед головних. Вони сформовані жорстоким життям, обставинами; їх розумієш – але так само розумієш, що вони не лицарі, що вони трохи двигнуті на всю голову. В процесі навіть сумніваєшся часом, чи так вже й хочеться їх перемоги. Це якась війна зла зі злом.

    Не відчувала асоціацій із якимись зі знаменитих американських антиутопій (хіба що за емоційним настроєм фінал подібний до завершення трилогії Голодних Ігор). Тепер гадаю, що в американських книгах переважає боротьба якоїсь абстрактної сили з іншою абстрактною силою. Є якісь великі групи героїв, що протистоять одні одній. В британських творах протистояння більш «персональне» (згадайте того ж конкретного Гаррі Поттера, який боровся з конкретним Волдемортом. Але щось схоже мені вбачилось і в «Локвуді» Страуда, і в «Обнуленій» Террі).

    Прочитала книгу за добу – і це лише втретє в моєму житті. Вкотилась в твір одразу після 2 тому і від самого початку це відчувалось як 10/10. Були моменти, на яких емоційна оцінка трохи знижувалась, але до фіналу я дійшла таким само високим балом (хай настрій і був пригнічений). Не часто мені трапляються трилогії, де від тому до тому йде розвиток, а не пониження планки.
  •  
    Закінчення історії
    Заключна книга серії. Мене дуже цікавило, чи піде автор по готовому шляху книг зі схожим сюжетом, чи все таки буде щось оригінальне?
    Але давайте по порядку.
    Отже, Натан отримав дари батька. Хто читав попередню книгу, знає як, і чому. Альянс в досить скрутному становищі, а ще вчорашня кохана Натана тепер є його головним ворогом.
    От така от стартова позиція. І паралельно з вирішенням проблем Альянсу, Натанові необхідно опановувати нові дари, та розібратися в своїх почуттях. Доволі складна штука, насправді. Особливо, враховуючи його характер.
    Сюжет залишився на високому півні. Тут є і динаміка, і інтриги, і зрада. А фінал перевершив мої сподівання.
    Звичайно, є і недоліки. Але в основному вони стосуються стилю викладення. Ну, якось одразу кидається в очі опис інтимних сцен. Якось буденно, ніби просто піти поснідати... Та в попередніх книгах є пару моментів, що прямо кинулись в вічі. Але це лише моя думка. І в цілому, це не впливає на історію.
    Моя рекомендація - читайте цю книгу, і серію в цілому. Вам сподобається.
 
Характеристики Напівзагублений
Автор
Саллі Ґрін
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Перекладна проза
Мова
Українська
Рік видання
2016
Перекладач
Віктор Морозов
Вік
Підліткам
Кількість сторінок
336
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~130х205 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Шрифт
Minion Pro
Тираж
2000
ISBN
978-617-679-276-5, 978-0-141-36484-1
Вага
370 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Англії, Австралії та Нової Зеландії
Література за періодами
Сучасна література