На запах м’яса
Паперова книга | Код товару 381751
Yakaboo 4.6/5
Автор
Люко Дашвар
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2013
Кількість сторінок
368 с.
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (135х205 мм)
Палітурка
Тверда

Усе про книжку На запах м’яса

Людина — це хижак. Але, на відміну від тваринного світу, наше сучасне життя має своє «м’ясо». Жага до багатства, влади, примарного благополуччя, бажання мати більше, ніж тобі потрібно, — все це м’ясо. Потяг до нього йде з самого низу людської натури.

Сюжет нового роману «На запах м’яса», розгортається навколо дівчини Майі, яка хотіла втекти від гонитви за химерним, покинути щоденний «тваринний» світ та знайти забуття. Покинутий хутір, що загубився серед лісів, — саме те, що треба. Це гарна можливість закінчити своє життя, чи, може, почати нове? Саме тут, серед щирих почуттів і давніх легенд, вона знову повірила в себе. Повірила, що можна жити не заради себе чи якоїсь примхи, а жити заради життя. Але чи надовго це? Адже потяг до м’яса неможливо заглушити, і спрага до «красивого життя», наче голод, висотує з тебе всі сили, вмовляє повернутися до міста і забрати те, що тобі належить.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Люко Дашвар
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2013
Кількість сторінок
368 с.
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (135х205 мм)
Палітурка
Тверда
Рецензії
  •  
    Для любителів сучасної літератури 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Хочу розповісти вам про шедевр талановитої письменниці сучасності Люко Дашвар. Він називається «На запах м’яса». Не буду «розкривати усі карти» про дивну назву цієї книги, почитаєте самі...
    У книзі розповідається про цікаву і дещо чудернацьку дівчину - Майю Гілку, та її «пригоди» на Лупиному хуторі. Ми також дізнаємося про її нелегке спочатку життя у Генічевську (містечко біля моря, де Майка кожне літо підробляла у ресторанчику), а пізніш – у столиці, де їй також живеться нелегко. Університет – робота – нові зустрічі – перше кохання і так далі.
    Хочу попередити: Люко Дашвар пише, дещо незвичено: а саме, вживає «просто селянську мову з лайливими словами», що тим самим показує нам справжні реалії життя.
    Я думаю, кожен зможе винести щось корисне для себе з цієї книги, а дехто – побачить частинку себе у Майці.
    Взагалом, як на мене, сучасна література вражає. Тому, думаю, кожен повинен прочитати хоч одну книгу епохи модерну.
    Тому, хочу усім порекомендувати цю книгу. Вона вам точно сподобається!

  •  
    Книга-відкриття 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Не буду приховувати, це - найкраща книга із усіх, які я прочитала протягом своїх 19 років(а прочитала я їх немало).

    Перше, що привернуло мою увагу - обкладинка. Побачивши її, я навіть анотацію не стала читати, бо вже була впевнена , що вона мені сподобається.
    Яке ж було моє здивування, коли виявилося - автор книги, насправді українка. На той час я оминала твори наших письменників, бо була впевнена , що вони мене на зацікавлять.
    Коли ж я відкрила першу сторінку "На запах м'яса", то дещо розчарувалося, адже побачила що твір написаний суто в нашій "українській манері", щось на кшталт творів , які є в шкільній програмі з української літератури. В школі мені зовсім не подобалося те, що ми вивчаємо з цього предмету, адже все мало більше описовий характер і досить банальний сюжет.
    На щастя, мої перестороги не здійснилися, ця книга стала для мене справжнім відкриттям. Я ніколи б і не подумала, що український автор може настільки глибоко залізти мені у душу. Не буду приховувати, дочитавши, я почала ридала. Ця книга висвітлила все те "гниле", що притаманне людині, те що рано чи пізно може вийти на волю - жага до влади, грошей, розкоші. Вона бере просто за живе. Люко Дашвар показала мені, що українська література може бути справжнім конкурентом для зарубіжної.
Купити - На запах м’яса
На запах м’яса
100 грн
Немає в наявності
 
Інформація про автора
Люко Дашвар
Люко Дашвар

Сучасна українська письменниця Ірина Чернова, відома під псевдонімом Люко Дашвар, з 2006 року пише свої твори виключно українською. Працює автор на ниві драматичних романів про сучасний світ з його соціальними, політичними та особистими проблемами. Крім цього, вона є володарем ряду престижних літературних премій, талановитим журналістом і сценаристом. Купити книги Люко Дашвар варто тим читачам, як...

Детальніше

Рецензії На запах м’яса

  •  
    Для любителів сучасної літератури 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Хочу розповісти вам про шедевр талановитої письменниці сучасності Люко Дашвар. Він називається «На запах м’яса». Не буду «розкривати усі карти» про дивну назву цієї книги, почитаєте самі...
    У книзі розповідається про цікаву і дещо чудернацьку дівчину - Майю Гілку, та її «пригоди» на Лупиному хуторі. Ми також дізнаємося про її нелегке спочатку життя у Генічевську (містечко біля моря, де Майка кожне літо підробляла у ресторанчику), а пізніш – у столиці, де їй також живеться нелегко. Університет – робота – нові зустрічі – перше кохання і так далі.
    Хочу попередити: Люко Дашвар пише, дещо незвичено: а саме, вживає «просто селянську мову з лайливими словами», що тим самим показує нам справжні реалії життя.
    Я думаю, кожен зможе винести щось корисне для себе з цієї книги, а дехто – побачить частинку себе у Майці.
    Взагалом, як на мене, сучасна література вражає. Тому, думаю, кожен повинен прочитати хоч одну книгу епохи модерну.
    Тому, хочу усім порекомендувати цю книгу. Вона вам точно сподобається!

  •  
    Книга-відкриття 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Не буду приховувати, це - найкраща книга із усіх, які я прочитала протягом своїх 19 років(а прочитала я їх немало).

    Перше, що привернуло мою увагу - обкладинка. Побачивши її, я навіть анотацію не стала читати, бо вже була впевнена , що вона мені сподобається.
    Яке ж було моє здивування, коли виявилося - автор книги, насправді українка. На той час я оминала твори наших письменників, бо була впевнена , що вони мене на зацікавлять.
    Коли ж я відкрила першу сторінку "На запах м'яса", то дещо розчарувалося, адже побачила що твір написаний суто в нашій "українській манері", щось на кшталт творів , які є в шкільній програмі з української літератури. В школі мені зовсім не подобалося те, що ми вивчаємо з цього предмету, адже все мало більше описовий характер і досить банальний сюжет.
    На щастя, мої перестороги не здійснилися, ця книга стала для мене справжнім відкриттям. Я ніколи б і не подумала, що український автор може настільки глибоко залізти мені у душу. Не буду приховувати, дочитавши, я почала ридала. Ця книга висвітлила все те "гниле", що притаманне людині, те що рано чи пізно може вийти на волю - жага до влади, грошей, розкоші. Вона бере просто за живе. Люко Дашвар показала мені, що українська література може бути справжнім конкурентом для зарубіжної.
  •  
    Не все так однозначно... 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    У мене двоякі враження від прочитаного. По-перше, закручений сюжет змусив прочитати її за один день. По-друге, історія трохи нагадала якийсь американський блокбастер, де головна героїня повстає з попелу та мстить усім своїм кривдникам.
    Не сподобався опис хутора та селян, яких виставлено примітивними недоумками, яких турбує лише власне сексуальне життя. Це вже якась шаблонність та неповага до людей з села як таких! Головна героїня не викликає найменшої симпатії. Не до кінця зрозуміло, чому її виставлено у фіналі як людину, котра заслуговує на такий позитивний фінал.
    Майка жила мріючи про багате життя. Ну ось для прикладу її подруги чітко заявили, що розраховують лише на вдале одруження, або якщо детальніше - то просто сидітимуть на шиї в чоловіка. Так ось Майка наче й не була прихильницею їхнього плану, сама хотіла всього добитися. Тому й вирішила кинути школу, бо це ж шлях саме до успішної реалізації! І лише через вплив цілком чужої людини, маминого бойфренда, вона все таки здала ЗНО і поступила в перший ліпший ВУЗ, куди брали всіх через недобір. Все це без будь яких амбіцій.

    Далі розпочинається частина, котра змушує дочитати та дізнатися долю героїні. Вона дізнається, що захворіла. Брак підтримки матері, хлопця та колег на роботі змушує її покинути все і поїхати в глухий хутір. Там вона переосмислює все, та й навіть здається знаходить те чого шукала. Та доля знову ставить її на коліна. Тут шана авторці за закручений та непередбачуваний сюжет, що нагадує американські гірки. Та чи не забагато? Виникає почуття жалю до головної героїні та водночас протилежна думка - "так тобі і треба".
    Думаю, кожен повинен зробити власний висновок щодо цього твору, адже не все так однозначно.
  •  
    Село - колиска людства
    Люко Дашвар неймовірна писменниця, кожна її історія має реальних прототипів, хоча вона змальовує узагальнений образ, показує реальну насправедливість в суспільстві. Вважаю, що вона висловлюює тим самим думку, що все-таки переможе добро. Ця книга відрізняється від інших назвою, тому що не має гри слів, однак метафора таки присутня. В образі м'яса зображено гроші та владу. А ще вплив цього "м'яса" на конкретних людей.
    Майя швидко зуміла пробратись до найвищих сходинок красивого життя, та важка хвороба, людська заздрість, зрада подруги та коханого опустили на саме дно. Не зрозуміла і мати. І ось - вона сама посеред Богом забутого Лупиного хутора, в самотній хаті. Виявляється, і там є люди. Вони всюди, і всюди різні. Не залежно від села чи міста, кругом є нелюди, що здатні на вбивство чи на взаємодопомогу.
    Саме там Майя проходить "чистилище" своєї душі. Проста робота біля двору та на городі, щира підтримка "Рідної" людини творять диво - хвороба відходить. Та не все так просто. Кожна людина має свій "скелет у шафі". Якось дивно зникає Толик Горох. А в Толика свій шлях. Ось тут і можемо дізнатись, чому він багато мовчить, чому кульгає. Та й в Майки не всі справи завершені - розплата має бути. Та чи не потрапить вона знову у стаю голодних вовків, чи не кинеться знову за "м'ясом"?.. Фінал залишився відкритим для роздумів.
  •  
    Суч.укр.літ.
    Дуже лаяв наших сучасників, що не вміють писати. Але в один прекрасний день захотілось саме когось нашого. Вибір пав на цю книгу, навіть не знаю чому, проте радий, що саме вона мені тоді підглянулась.
    Сюжет досить напружений і водночас спокійний, розмірений. Все йде поступово, як і має бути. Молода дівчина переїздить в село на хутір, в холодну зимню пору. Там вона купує старенький будинок і оселяється в ньому. Не вміючи навіть розтопити грубку, їй на допомогу приходять не байдужі сусіди, які перший час допомагають їй з господарством, а разом з ними і молодий кульгуватий хлопець, який з першої сторінки входить в життя 21-річної героїні. Стиль написання дуже специфічний і захопливий, круті переходи та описи кожного героя цієї історії повністю ілюструють ту картинку та враження, що складається в голові під час прочитання. Історія дівчини, що покинула місто, престижну роботу, розповідь про її дитинство та молодість, причини її ексцентричного переїзду, і участь інших постатей і їх роль в житті молодої дівчини. Книга має в собі всі якості гарної книги, гострий сюжет, колоритність настроїв, що різко преходить від депресивного до кумедного, еротичні сцени. Саму авторку ототожнюють з Достоєвським, саме це скоріше і кинуло виклик, так як Достоєвський улюблений письменник, і після прочитання стало зрозуміло, що таки так, такий схожий стиль, детальний опис людської драми та переживать справило неймовірне враження. Після прочитання лише гарні враження і гордість, що в нас є такі талановиті письменники, які володіють таким гострим словом і проникливістю. І виробив для себе урок: "поки не спробуєш - не дізнаєшся". Всім гарного читання.
  •  
    История, оставляющая неприятный осадок на душе
    На редкость неприятная история от Люко Дашвар (Ирины Черновой) мне попалась на этот раз, к величайшему моему сожалению. Не ожидала подобного, потому что первое знакомство («Молоко с кровью») было во всех отношениях положительным, а сама писательница стала для меня настоящим открытием в современной украинской литературе. Здесь же даже преимущества (необычный стиль, легкая подача сюжета, переливчатость слога) не спасли ситуацию. Да, автор все с тем же мастерством играет словами – это безусловно потрясающе, и чтобы понять, о чем я говорю, надо только единожды прочесть хоть одно произведение. Но все остальное, начиная от отталкивающего названия и заканчивая мотивацией героини, не то чтобы повергает в шок… Нет, оставляет после какой-то мерзопакостный осадок, наполненный гнилью, грязью и беспросветной темнотой. Смысловая нагрузка финала, как и сюжета в целом, понятна (но все-таки есть отдельные моменты, которые лично мне кажутся отдаленными от реальной жизни), главную героиню – глупую маленькую девочку – жаль просто по-женски и по-человечески, но почему же так гадко на душе? Эта книга из категории тех, после которых и сам читатель чувствует себя вымаравшимся. Хочется просто пойти в душ и смыть с себя все то, что было прочитано.
  •  
    Жорстока реальність
    Цікава, чудова та надзвичайно захоплююча книга. Дещо сумбурний та не зовсім цікавий і привабливий початок книги спочатку розчаровує. Однак, якщо ви пройдете це випробування та не зупинитися на читанні, а продовжите знайомство з історією героїв книги, то далі вас захопить цей вир почуттів, подій та пристрастей. Історія Майї навряд чи буде унікальною, у житті подібних життєвих ситуацій якщо не сотні, то десятки точно. Це книга про постійний вибір головних героїв, який вони роблять зважаючи на свої бажання та прагнення. У пошуках щастя доводиться набити немало «гуль», пережити відчай та зраду, щастя і піднесення, перемоги та невдачі. Як на мене автор поставила перед читачем дуже складне запитання: «Чого в людині більше – людяності чи хижацтва?». «Наскільки далеко може зайти людина у своїх бажаннях та де та межа моральності, яку не можна переступати?».
    Герої книги не надто переймаються на шляху до своєї мети питаннями моралі та людяності, для них головне «вигризти» свої місце під сонцем. А єдиний персонаж, який не підтримує цю боротьбу серед хижаків гине від їх рук. На жаль, книга показує наше сучасне суспільство, і найбільш прикро те, що авторка нічого не перебільшує, ми справді живемо у жорстокому суспільстві, яке пора змінювати, і починати варто з себе.
  •  
    Яскравий приклад сучасної літератури.
    Книги Люко Дашвар не залишають байдужим жодного читача. Вони надзвичайно життєві та людяні. І, як правило, із яскраво описаною трагедією головних героїв.
    Книга "На запах м'яса" дуже жорстока, але показує реальні образи героїв. І, на жаль, головна героїня Майя сама вела себе не так, як їй хотілося, щоб люди ставилися до неї. Вона сповнена помсти. Намагалася подолати хворобу, повернути себе до життя. Але навіть не для себе. А для того, щоб повернутися і помститися всім тим, хто не вірив і заживо поховав її.
    Складно було прийняти те, як вона вчинила з Горохом. Їхні долі такі схожі. Вони обидва нещасні в любові і, здавалося б, сама доля звела їх разом.
    Кінець книги непередбачуваний настільки, що навіть не віриш, що це остання сторінка. Залишається осад на душі і маса питань. В першу чергу до себе. Світ жорстокий, люди жорстокі і всі хочуть м'яса, навіть якщо розуміють, воно не принесе їм щастя.
    І хочеться попередити, що позитивних емоцій ви не отримаєте, натомість матеріал для роздумів - сповна.
  •  
    Неймовірна метафора життя
    Роман однієї з улюблених письменниць. Читала на одному диханні! Книжка однозначно вражає!я справді думала , що Майка змінить своє життя, чесно.
    Кожен робить свій вибір у житті. Він не завжди правильний і точний. Але особисте рішення кожного. Мабуть, я не маю права засуджувати героїню, але я з нею не погоджуюсь категорично. Дуже приваблює, особисто мене, доторк Люко до природи і разом з цим показ одного непомітного часом зв'язку. Думаю, автор недарма закидає нас з героями у Богом забуте село, ніби хоче показати, де треба шукати душевний спокій і рівновагу, де можна оновити себе духовно і, можливо, віднайти сенс життя. Як іноді жорстоко можуть чинити люди, як в окремих місцях твору пробирає до сліз...Байдужим лишитись неможливо...
    Роман шокує, дивує, але і не дає забути про справжнє, найважливіше у житті: про почуття , людяність, щирість. Пам'ятаю, ще довго не могла прийти в себе після прочитання. Поки що перечитати не готова)але однозначно планую)
    Рекомендую прочитати всім поціновувачам нашої суч.укр. літ.
  •  
    На запах м'яса
    Чи не вперше після прочитання книги зі мною таке. По-перше, не могла зупинитися, читала пів ночі і таки дочитала. .
    Люко Дашвар, як завжди, вириває душу, б'є в найболючіше і розбиває серце.

    Саме це твориться зі мною після кожної її книги. Ця не стала виключенням, а навіть "добила" остаточно.

    Майя ходить по колу. То вона [оче вирватися з Генічеська в велике місто і стати "кимось". То навпаки тікає в глухий хутір. Немов би не може віднайти себе і зрозуміти. Але коли ось-ось мрії можуть здійснитися їй приходиться робити вибір. І вона його робить. Спокусившись на квартиру, машину, гроші вона доводить, що не дарма круки кружляли над її домом. І не завжди добро перемагає зло, а казочки закінчуються happy end'ом.

    Майя перша героїня в моєму житті, якій на початку я співчувала, потім її хотілося пожаліти і помолитися за неї, пізніше я від всього серця за неї раділа, а в кінці - зненавиділа. Ще ні один герой не викликав у мене такий шквал емоцій.

    В сучасному світі всі повернуті на "м'ясі". І в гонитві за ним готові на все аби відірвати шмат побільше. Та хіба щастя в тому? На мою думку треба завжди пам'ятати, що в прагненні помститися і насолити комусь можна запросто загубити себе. А не хотілось би.
 
Характеристики На запах м’яса
Автор
Люко Дашвар
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2013
Кількість сторінок
368 с.
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (135х205 мм)
Палітурка
Тверда
Тираж
20 000
ISBN
978-966-14-5801-6
Вага
300 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Українська література
Література за періодами
Сучасна література
 

Про автора На запах м’яса