На Західному фронті без змін. Повернення
Паперова книга | Код товару 967307
Yakaboo 4.9/5
Автор
Еріх Марія Ремарк
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2019
Кількість сторінок
480
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда

Усе про книжку На Західному фронті без змін. Повернення

У їхніх серцях палає вогонь — жага до життя!

Тема людини, яка попри всі жахи війни не втратила здатності до справжнього кохання і дружби, — одна з провідних у творчості Ремарка. Пройшовши через окопи, виживши на полях Першої світової, молодь шукає себе в новому світі, де немає смертей, не вибухають гранати та не гинуть бойові побратими. У їхніх серцях палає й веде вперед невгасимий вогонь — жага до життя.

Пауль Боймер і його однокласники потрапили в окопи зі шкільної лави. Зазирнувши у сталеві очі війни, ці хлопчаки не можуть повірити, що колись вона скінчиться, що настане мирне життя. Чи знайдуть у ньому опалені боями юнаки своє місце? Та це буде потім, а нині… нині на Західному фронті без змін. («На Західному фронті без змін»)

Вони повернулися з війни. Вони вижили. І тепер треба жити далі. Проте все, що було важливим колись, раптом втрачає значення. Попри страх, безнадію, самотність герої повинні знайти новий сенс життя… («Повернення»)

Про автора:

Еріх Марія Ремарк — один з найвідоміших письменників ХХ століття. Його антивоєнні романи «На Західному фронті без змін», «Три товариші», «Тріумфальна арка» є справжніми світовими сенсаціями, що не втрачають актуальності й до сьогодні. Поруч із Гемінґвеєм та Олдінґтоном Ремарк — одна з культових постатей літературної течії «втраченого покоління».

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Еріх Марія Ремарк
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2019
Кількість сторінок
480
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда
Рецензії
  •  
    Нет места романтике на войне 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    "На Западном фронте без перемен" - это настоящий шедевр немецкой литературы ХХ века. Автор романа - Эрих Мария Ремарк считается классическим представителем писателей "потерянного поколения". В свое время "На Западном фронте..." вошел даже в большую тройку романов потерянного поколения наряду с "Прощай оружие" Хемингуэя и "Смерть героя" Олдингтона. Другими словами, роман стоит прочесть.

    "На Западном фронте..." во многом автобиографическая работа Ремарка. Не секрет, что сам писатель, будучи еще по сути юношей, пошел на фронт Первой мировой. Война быстро поменяла мышление главного героя: из воодушевленного, набитого романтическими фантазиями молодого человека, он вскоре становится циничным, больным и депрессивным воякой. Теряя каждый день в боях своих товарищей, сталкиваясь со всеми ужасами войны, наблюдая свою ненужность на гражданке, главный герой "На Западном фронте..." вскоре начинает ненавидеть все вокруг, в том числе и... себя. Потерянное поколение...

    При этом сам роман написан очень живо, интересно. Ремарк не зацикливается на деталях, хотя и пишет со знанием дела. "На Западном фронте..." читается легко, на одном дыхании.

    Думаю роман будет очень полезно почитать любому современному человеку.
  •  
    Добре, коли є куди повертатися. Але якщо нема...
    Оскільки "На Західному фронті без змін" я вже згадувала в одній із рецензій, цю вирішила повністю присвятити ще одному не менш важливому за проблематикою твору Ремарка - а за останні кілька років, варто зазначити, актуальність висвітленої у ньому теми тільки загострилась. Надто для українців.
    "Повернення" висвітлює весь трагізм "втраченого покоління" - вимуштровані у школах на патріотичних книжках юнаки, йдучи на фронт, щиро вірили, що приносять честь та славу своїй батьківщині - при цьому вчителі, які напучували їх, лишалися вдома в безпеці. Проте по закінченню війни та поразці німецьких військ хлопцям довелося зіткнутися із жахливою правдою - мало того, що ворог не такий страшний, як його малює партія, так ще й возз'єднатися із своїми родинами тепер здається майже неможливим. І не лише через те, що революційні фанатики роблять усе можливе, аби до рідних місць молоді ветерани не дійшли.
    Змиритися з тим, що вдома на них тепер дивляться як на дикунів, набагато важче. Якщо на тебе під час Першої Світової повісили ярлик "солдат", це майже завжди означає - родичі й друзі ВЖЕ тебе поховали. Чиясь дружина вже вирішила, що їй потрібен новий чоловік, чиясь дівчина шукає "де потепліше" на грудях у спекулянта, чиїсь батьки жахаються, коли ти пропонуєш вкрасти чужого півня, аби зварити його на обід. І навколо досі вважають, що ти дитина, інакше не посилали б наново до школи, намагаючись прикрити загальну похмурість квітчастими фразами. А найгірше - ніхто тут, у містах, навіть не здогадується, що довелося пережити поза лінією фронту, через що до кінця днів доведеться говорити з ними "на різних мовах".
    Віднайти ж ліки від меланхолії вдасться лише сильним - тим, хто зберіг у собі здатність бути людиною: Альберт пробачить дружину, Віллі так і залишиться "живою жилеткою" для решти товаришів, а Ернст обирає працювати на благо людства.
    Книга глибоко вразила мене детальним зображенням усієї несправедливості, якій вчорашнім хлопчиськам довелося зазирнути у вічі, та саме через це подібну літературу в жодному разі не потрібно обминати. Допоки в світі є війни, доти й залишатимуться живі її жертви - і не лише мирні жителі. Про це необхідно пам'ятати.
Купити - На Західному фронті без змін. Повернення
На Західному фронті без змін. Повернення
200 грн
Немає в наявності
 
Інформація про автора
Еріх Марія Ремарк
Еріх Марія Ремарк

Один з ключових письменників XX століття, видатний представник «втраченого покоління». Пізнавши гіркоту війни, безвихідь життя повоєнних емігрантів і тяжкість звичайної праці, Ремарк не зламався і вміло реалізував увесь набутий досвід у романах. Твори Е. М. Ремарка користувалися неймовірною популярністю у післявоєнні роки і все ще не залишають полиць книгарень. Його персонажі — м...

Детальніше

Рецензії На Західному фронті без змін. Повернення

  •  
    Нет места романтике на войне 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    "На Западном фронте без перемен" - это настоящий шедевр немецкой литературы ХХ века. Автор романа - Эрих Мария Ремарк считается классическим представителем писателей "потерянного поколения". В свое время "На Западном фронте..." вошел даже в большую тройку романов потерянного поколения наряду с "Прощай оружие" Хемингуэя и "Смерть героя" Олдингтона. Другими словами, роман стоит прочесть.

    "На Западном фронте..." во многом автобиографическая работа Ремарка. Не секрет, что сам писатель, будучи еще по сути юношей, пошел на фронт Первой мировой. Война быстро поменяла мышление главного героя: из воодушевленного, набитого романтическими фантазиями молодого человека, он вскоре становится циничным, больным и депрессивным воякой. Теряя каждый день в боях своих товарищей, сталкиваясь со всеми ужасами войны, наблюдая свою ненужность на гражданке, главный герой "На Западном фронте..." вскоре начинает ненавидеть все вокруг, в том числе и... себя. Потерянное поколение...

    При этом сам роман написан очень живо, интересно. Ремарк не зацикливается на деталях, хотя и пишет со знанием дела. "На Западном фронте..." читается легко, на одном дыхании.

    Думаю роман будет очень полезно почитать любому современному человеку.
  •  
    Добре, коли є куди повертатися. Але якщо нема...
    Оскільки "На Західному фронті без змін" я вже згадувала в одній із рецензій, цю вирішила повністю присвятити ще одному не менш важливому за проблематикою твору Ремарка - а за останні кілька років, варто зазначити, актуальність висвітленої у ньому теми тільки загострилась. Надто для українців.
    "Повернення" висвітлює весь трагізм "втраченого покоління" - вимуштровані у школах на патріотичних книжках юнаки, йдучи на фронт, щиро вірили, що приносять честь та славу своїй батьківщині - при цьому вчителі, які напучували їх, лишалися вдома в безпеці. Проте по закінченню війни та поразці німецьких військ хлопцям довелося зіткнутися із жахливою правдою - мало того, що ворог не такий страшний, як його малює партія, так ще й возз'єднатися із своїми родинами тепер здається майже неможливим. І не лише через те, що революційні фанатики роблять усе можливе, аби до рідних місць молоді ветерани не дійшли.
    Змиритися з тим, що вдома на них тепер дивляться як на дикунів, набагато важче. Якщо на тебе під час Першої Світової повісили ярлик "солдат", це майже завжди означає - родичі й друзі ВЖЕ тебе поховали. Чиясь дружина вже вирішила, що їй потрібен новий чоловік, чиясь дівчина шукає "де потепліше" на грудях у спекулянта, чиїсь батьки жахаються, коли ти пропонуєш вкрасти чужого півня, аби зварити його на обід. І навколо досі вважають, що ти дитина, інакше не посилали б наново до школи, намагаючись прикрити загальну похмурість квітчастими фразами. А найгірше - ніхто тут, у містах, навіть не здогадується, що довелося пережити поза лінією фронту, через що до кінця днів доведеться говорити з ними "на різних мовах".
    Віднайти ж ліки від меланхолії вдасться лише сильним - тим, хто зберіг у собі здатність бути людиною: Альберт пробачить дружину, Віллі так і залишиться "живою жилеткою" для решти товаришів, а Ернст обирає працювати на благо людства.
    Книга глибоко вразила мене детальним зображенням усієї несправедливості, якій вчорашнім хлопчиськам довелося зазирнути у вічі, та саме через це подібну літературу в жодному разі не потрібно обминати. Допоки в світі є війни, доти й залишатимуться живі її жертви - і не лише мирні жителі. Про це необхідно пам'ятати.
  •  
    Боль и страдания послевоенной жизни
    "На западном фронте без перемен" это первый прочитанный мною роман Эриха Марии Ремарка. Роман жестокий и серьезный. Книга представляет собой военные события первой мировой войны глазами двадцатилетнего солдата, который не стремится никого завоевать или убивать, он всего лишь выполняет указания верхушки, считая что поступает правильно. Со временем события закручиваются вокруг главного героя и его товарищей, что заставляет его задуматься о многом - о правильности войны, о правильности выбора, о жизни.
    Роман наполнен печалью и грустью за все происходящее. Не прямым, но косвенным языком автор выражает свою позицию по поводу войны, жалеет "потерянное поколение", к которому и сам был причастен и ностальгирует об хороших, радостных временах.
    Второй же роман - "Возвращение", это почти полный пересказ предыдущего, отчего его не так интересно читать. События очень схожи, персонажи выражают одинаковые идеи. Похоже мыслят и реагируют на происходящее. Да что уж там - даже финал почти точь в точь!
    Поэтому, могу порекомендовать прочитать "На западном фронте без перемен", но вот "Возвращение" стоит читать лишь рьяным фанатам Ремарка.
  •  
    На Західному фронті без змін"
    "На Західному фронті без змін" дало мені можливість подивитися на творчість Еріха Марії Ремарка з іншої сторони. До цього я читала його "Тіні в раю" та "Життя у позику". І вони були дуже морально тяжкі, але піднімали зовсім інші теми. Хоча вся творчість автора і крутиться довкола війни.
    А тут тема війни, безпосередньо на війні.
    Перед нами головний герой, Пауль, який разом зі своїми однокласниками прямо зі шкільної лавки відправляється на війну. Семеро друзів з вісімнадцятирічних дітей, які ще не пізнали життя, перетворюються на дев'ятнадцятирічних старців, які ковтнули таку гірку пілюлю, яку ніхто б не захотів. Вони пережили (а хто і не пережив, бо це війна) спочатку сувору муштру на довоєнних навчаннях, а потім шокуючі перші хвилини на полі бою, де усі ці військові команди ні до чого. І будь-який командир, який з них знущався в казармі, у бою просто б наклав у штани.
    Але наші друзі призвичаївшись до смерті (хоча чи можна до неї звикнути), до голоду, до смороду, до нелюдських умов життя (чи виживання) все таки знаходять хвилину, щоб знайти собі пригод на п'яту точку.

    Закінчення історії просто розбило мені серце.
  •  
    Жизнь, которую не вернуть
    Душераздирающая история о кошмарах войны. Книга нам показывает, какие ужасы происходят на линии фронта. Рассказ ведется от лица молодого, можно сказать юного мальчика, который вряд ли закончил школу. И можно только представить какие невосполнимые раны появились в душе этого солдата. Здесь ярко показано как работает пропаганда, как правительство сильно романтизирует войну, прикрываясь такими понятиями как патриотизм, защита родины и уничтожение врага. И когда эти воодушевленные молодые мужчины оказываются в самом центре этих событий, они удивляются. Каждую секунду их поджидает смерть, некоторые сходят с ума. Холодные и влажные окопы, по всем бегают вши, разбомбленная поляна, где валяются твои сослуживцы и ты бежишь к ним, молясь, что они живы ... Но счастливого конца не будет. Война почти закончилась, осталось только дождаться оформления мира, и вот глупая пуля обрывает жизнь молодого парня, которому больше не почувствовать, что такое радость, рождение ребенка, объятия матери ... А на Западном фронте без перемен ... Так стоит ли одна жизнь внимания и уважения к ней? Риторический вопрос, над которым каждому нужно задуматься.
  •  
    Найкраща антивоєнна книга
    Зворушлива і чуттєва книга, як і всі романи Ремарка. При чому, ця зворушливість не дратує, немає відчуття, що автор б’є по всім дозволеним і не дуже больовим точкам, намагаючись вичавити з читача сльозу. Просто він пише про те, що болить, хоч нам і пощастило не бути свідками подій, які він описує.
    Отже, перша світова війна. На фронт вирушають чоловіки. Хоча які? Хлопчики, діти, адже їм лише 20 років. Вони тільки вчора за партами сиділи. А тепер вони потрапили до справжнього пекла. І там вони зустрінуться з небезпекою, смертю, несправедливістю. І навчаться по-своєму цінувати життя. А заразом і нас тому навчать.
    Для мене, це один з найкращих антивоєнних романів. Страшно, дико, боляче розуміти, що це не вигадка, не фантазія автора, це наша історія. І не тільки історія, адже війни тривають досі, в різних куточках світу. Що є люди, які в житті не бачили і не знають нічого, окрім війни. Що є купа диктаторів, вождів, фюрерів, не важливо як це називати, які холоднокровно нацьковують один народ на інший. А просто люди слухаються, вбивають, не відчуваючи за собою провини, не думаючи, що, а може, це неправильно?
    І Ремарк питає, а що ж стається з такими ідеальними машинами смерті, для яких вона стала професією, справою життя, що з ними станеться, коли війна закінчиться? Чи закінчиться вона для них?
    Книга обов’язкова для прочитання.
  •  
    Рецензія
    В книзі міститься один з найвідоміших романів автора, а саме “На західному фронті без змін”. Події книги розвиваються під час Першої світової війни. У центрі сюжету група молодих солдатів. Автор змальовує їх як втрачене покоління, тому що вони ще нічого не бачили в житті, однак змушені були стати учасниками кривавої війни. Вісімнадцятирічними юнаками їх кинули в епіцентр бойових дій. Трагізм того часу, що таких юнаків були мільйони у всьому світі. Книга написана від імені одного з таких солдатів. У ній присутні багато роздумів юнака про абсурдність цієї війни. Замість того щоб створювати сім’ї та заводити дітей, від них вимагають вбивати таких самих солдатів як і вони. Мабуть ніхто інший окрім автора не зміг би написати настільки геніальну книгу. Читаючи її просто не можливо залишитися байдужим до героїв книги. Безперечно навіть на війні існує справжня дружба, виникає справжнє кохання. Люди щохвилини намагалися забути про те, де вони знаходяться. У своїх думках вони постійно уявляли світ, в якому більше не буде бездумно пролитої крові. У книзі війна змальована без прикрас. Але в цьому й цінність книги, що автору вдалося окрасити реалізм в художній твір. На мою думку це одна з найкращих книг про війну.
 
Характеристики На Західному фронті без змін. Повернення
Автор
Еріх Марія Ремарк
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2019
Кількість сторінок
480
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда
ISBN
978-617-12-6125-9
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Німеччини
Література за періодами
Література XX ст.
 

Про автора На Західному фронті без змін. Повернення