У монографії на основі психоаналітичної методології проінтерпретовано автодеструктивні мотиви в українській літературі доби модернізму, передусім у прозі В. Підмогильного, М. Хвильового та Г. Епіка.
Адресована історикам і теоретикам літератури, всім, хто цікавиться психологічною інтерпретацією явищ життя і творчості.
