Скажу відразу - подібну літературу я читав ще у далекому дитинстві. І звісно це був Толкієн. В радянські часи таких жанрових книг було мало. Щиро кажучи я прихильник детективного жанру, але рано чи пізно виникає бажання почитати щось інше і відволіктись від вбивць, маніяків, таємниць слідства та інше, що так притаманне детективам. Останнім часом на книжкових полицях все частіше стає книжок в жанрі фентезі, та й фільмів і серіалів вистачає на наших екранах. Інтерес - річ вагома і тому я вирішив почитати щось нове. Мій вибір зупинився на книзі Джо Аберкромбі "На лезі клинка". Звичайно цьому посприяли відгуки читачів і книжкових експертів, які досить позитивно віднеслися до даного автора. Я вибрав електронний варіант книги незважаючи на великий об'єм роману.Мені так більш зручно. Отже книгу прочитано за три доби ( а це щось та значить) і я вирішив поділитися своїми враженнями від прочитаного. Такого зі мною давно не траплялося. Я поринув у світ Аберкомбі наче мале дитя, коли воно дивиться чарівну казку. Мене вразив світ, сюжет і герої історії. Я не знайшов нічого нового, враховуючи правила жанру фентезі. Все ж ті протистояння сил добра і зла,магія і непересічні герої, але... Є якась родзинка у романі, яка притягує мов магніт. Аберкромбі створив роман який надовго залишиться в пам'яті і я навіть уявив що зовсім скоро можлива екранізація цієї захопливої історії. Автор веде за собою як маг,фокусник, примушуючи нас затримати дихання і слідкувати за подіями. Цьому сприяє сюжет і насамперед непересічні герої роману. Вони всі різні. і у кожного є свої вади і таємниці. Особливо мені сподобався Логен Дев'ятипалий. Так він дикун,варвар і його зовнішність пугає людей. Але в ньому є справжні людські почуття доброго малого,якому притаманні честь,вірність і доброта.Цим він і підкупив мене, разом з інспектором Глоктою. Глокта - інквизитор і виконує накази вельмож, жорстко ставлячись до всіх, хто потрапляє і його камеру. Але і в нього є почуття доброї людини. Така в нього справа. В романі знайшлось місце і любовній, ліричній лінії. І вона не псує всього враження. Все доречно і логічно. Офіцер Джезаль хоч із заможної родини, але без тями покохав дівчину, яка нижче його за статусом. Мені цікаво було спостерігати за їхніми стосунками. Магії в книзі достатньо- і без перебільшення. Маг Баяз - маг який вирішує допомогти Союзу і стає на їхню сторону. Книга чудова і магічна, завдячуючи перекладу. За це велика шана перекладачам. Але наголошую на тому, що це перша книга із трилогії. Мені шкода, що все так швидко закінчилося. З великим інтересом продовжу данну серію, бо вона того варта.